Віце-прем'єр міністр Геннадій Зубко: Авдіївка буде визнана не підконтрольна. Кіборгів захопили у полон і провели коридором "ганьби". В аеропорту не зрозуміла ситуація, бо за успіхами з просування на 2 км в Донецьк подальшого наступу нема. Іде ворожий наступ на Маріуполь, Дебальцеве та інші міста. Стіни оборони на кордоні із Московією від Яценюка нема. На Луганськ наступу нема.

Підхід Порошенка-Муженка: ми миримся і мовчимо, якщо наступають, то вже тільки тоді стріляємо. Рішення про наступ на опорні пункти московитів біля аеропорту самочинно ухвалив командир на місці. Без дозволу начальства.

Пасивна оборона - це просто подарунок ворогові. Це говорять народні депутати: колишні комбати, колишні високі чини МО, СБУ і СЗР.

Це все я почув у ЗМІ: від 5 каналу, інтернет-ЗМІ, речника РНБО, інших речників.

Що це за стратегія з боку України?

Я розумію - треба тримати інформаційну дисципліну, щоб не наганяти дезінформації та істерику. Але є межа: це програш на конкретних напрямках і ділянках. Здали 32, 31, 29 блок-пости.З таким "успіхом" - не провокувати і здавати по-трохи - ми знов програємо.

Вчора говорив із одним із кіборгів: каже, що диверсійні групи московитів частіше ходять проти нас, ніж наші проти них. Тобто стратегічно і тактично ми програємо. Дуже мало оборонних споруд, ще менше хороших. Я не знаю наскільки це системна проблема, бо це слова тільки однієї людини.

Однак враження складається, що такими темпами ми скоро будемо обороняти Запоріжжя чи Харків.

Ну давайте вже активніше діяти. Раз ми вже воюємо! Якщо не хоче Порошенко вводити війсковий стан, то принаймні воювати він повинен активніше.

Адже війська хочуть іти вперед. Задають питання: скільки так можна оборонятися - 10-20 років? Народ хоче перемогти і доробити зміни в країні до кінця, здійснити завдання Майдану нарешті.

Не буде Порошенко воювати, ми всі будемо шкодувати. Виправдань можна знайти мільйон. Але наш досвід програшу в 20-х роках сумний. Нам треба перемоги.

Перемоги!