Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа! (Приповісті, 21: 31)

Прокидаюсь о першій. Година знакова, від неї щоночі, коли діти стояли на Майдані, а син перебував серед перших, які йшли в атаку, починався відлік нового дня.
Свідомість несвідомо – парадоксально, але так – перебувала у молитві, пам'яттю осягала зміст слів, які пропливали крізь тяму. Плин слів молитви починався задовго до пробудження, за ними й визначала стан справ.
"Хто живе під покровом Всевишнього…" – слова 90 Псалма вигойдували свідомість до самого ранку, Інтернет лише підтверджував те, про що здогадувалась, – знала, бо біблійні істини непохитні.
Сьогоднішньої ночі глянула на годинник випадково. Молитва "Хто живе під покровом Всевишнього…" уже давно збадьорила, слова Псалма протікали крізь пам'ять і линули у безмір Всесвіту.
Киця захотіла, аби посидіти коло неї, коли їстиме. Пішла услід за Цяпкою, годинник показав пів на другу.
Ого, чому ж то не спиться? Начебто й не пасує, син у бліндажі, а я під ковдрою…
Слова Псалма творили над дітьми невидимий покров.
Ранкові новини підтвердили: нічого випадкового у світі не буває. Так, нам учора погрожували сусіди, але "мури фортеці Януковича" впали під спів "З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!..". З нами Бог.