Афоризми. Ольга Кобилянська (1)

Що таке афоризм? Ось приклад. "Німець здатний на великі справи". Це, без сумніву, речення з Ніцше, але не закінчене. Більш розлого звучить воно так: "Німець здатний на великі справи, неправдоподібно тільки, що він їх здійснить". І це ще не все. "Німець здатний на великі справи, неправдоподібно тільки, що він їх здійснить, адже він слухняний". Далі у Ніцше ще гостріше. "Німець здатний на великі справи, неправдоподібно тільки, що він їх здійснить, адже він слухняний, де лиш може". І, нарешті: "Німець здатний на великі справи, неправдоподібно тільки, що він їх здійснить, адже він слухняний, де лиш і як йому підказує його розум".

Приклад з Ніцше це тільки вузенька кладка через річку на рясні городи української літератури, на жаль ще не завжди доглянені нашими літературознавцями. На щедрих нивах української літератури далеко не початий край роботи.

_______________________________________________________________________________    Отже, афоризми від Ольги Кобилянської.

1. На широких просторах і думкам вільно.

2. Горе, коли розсадить груди людські, гуляє навперейми.

3. Жура гне додолу (понурі й невідрадні думки гнуть додолу).

4. Всього навчать час і неволя.

5. Молитов знає стільки, що й сам дяк.

6. На те вона й жінка, щоб язик за зубами не стояв.

7. На те вона й жінка, аби день і ніч стогнала.

8. Шиє такими дрібними штихами, мов маком засіває.

9. Обертає всім тілом, де вистачить лише головою звернути.

10. Хоч за день і десяти слів не скаже, зате десять раз загляне до худоби.

11. Пересиджує у Мендля, як у рідного тата (про п'яницю).

12. Такий широкий рот, що може сам собі щось до вуха сказати.

13. Говорить так, ніби був на хрестинах його діда й баби.

14. Лізе, як шило з мішка.

15. Виглядає, як би в комині пересиджувала, а не в хаті чи надворі.

16. Така скупа, аж погана.

17. Жінка призначена чоловікові, як смерть від бога.

18. Зазирає, як ніч крізь вікна - великими, глухими очима.

19. Жив чесно й свобідно, мов лісовий птах.

20. Слова коханої завжди підходять під душевний лад.

21. Коло криниці довго не стоїть (не марнує час за балачками).

22. Зварили чай та й парять роти (про бідність).

23. Але то так на світі велося: як нічого з хати не роззичував, то був такий "скупий" і такого обкидували такими латками, що матінко Христова!

24. Не стояла за нічию ласку (не прагнула дружби з ким-небудь чи приязні від кого-небудь).

25. Так гірко на душі, що не змога з собою упоратися.

26. Говорить так, що не можна не повірити. Говорить, як із книжки.

27. Знається на різній силі і не говорить на вітер.

28. Здоровий як батько і ніжний як мати.

29. Був би гарний, якби не заблуканий погляд, який відтручує від себе.

30. Жаль вам, що ви не були там, де я ходив.

31. Як ти смієшся зі сліз маминих, то нехай собаки плачуть за тобою, а коли тобі слова мами й тата байдужі, то нехай тобі твої вороги радять.

32. Змалку вичитував волю з очей (був слухняним).

33. Йому все горить земля під ногами (не любить довго працювати).

34. Йому наймиліше, коли мав роботу і дім за плечима (любив вештатися).

35. Лагідний мов шовк.

36. Все було би, як бог любить.

37. Йому з жалю серце краялося, але він не мав слів на свій жаль.

38. Бере слова в уста, що хіба плакати над ними.

39. Наша хата стала для нього корчмою. Прийде, скаже собі дати їсти й пити, та йде далі.

40. В ньому вічно заздрість грає.

41. Бог лиш найліпший свідок.

42. Такий, що пересипляв найкращу пору днини.

43. Пхає іншого на свою дорогу, якою сам іде, бо не хоче колись станути перед богом сам (про людину, яка псує інших).

44. Воно зле розпочалося - та нехай уже на тім скінчиться.

45. Ну. і заговорив знов по розумові, що й стара баба не перехрестила би тебе!

46. А що має бджола з того, що мед збирає?

47. А що має земля з того, що родить і нас годує?

48. З чоловіком, як зі збіжжям. На однім місці достигає зерно скорше, на іншім - пізніше. Один приходить борше до розуму, інший пізніше.

49. Люди в селі називали його "дурнуватим", хоч він був лише фантаст.

50. Говорив, мов поет, і брехав, віруючи свято в те, що говорив.

51. Жив у пересвідченні, що бджоли розуміли і слухалися його (вважав себе мудрішим за інших людей).

52. Був у Відні, в Італії і в Яссах, а не тутешній дурбас. Варіант: Я знаю, що ви дурний мужик, що не бачив того, що я. Я був у Відні, в Італії, у Яссах. Пор.: "Я Браїлів брав!" - і бив себе у груди.

53. Воно не може бути інакше, тому мусимо все зносити, як бог дасть.

54. Дні числить бог, а ми маємо на голові те, аби їх прожити.

55. Як навесні земля добре ореться, буде добрий рік.

56. Доки бог святий сам землі не улегшить, нема що зачинати (про землероюство).

57. Перед благовіщенням нема що зачинати (про землеробство).

58. Як люди не мовчать, про те й я розповідаю.

59. Таку галабурду розвела в хаті, що могла й побити жениха (така люта була).

60. Така міцна, що цілий рік п'є, а у великий піст і крапельки до рота не візьме (як захоче, то зможе).

61. Коби я стільки мав та й ви, але біда, що не маєм (порівняння статків).

62. Нащо гроші збивати? На там тім світі бог святий самий уже нас нагодує.

63. Ви так рідко ходите в село, що не знаєте нічого (про непроінформованого).

64. Так плаче, що далі буде треба керницю для її сліз копати.

65. Цвіркуни галасують, як наймити.

66. Живе у розкошах, мов княгиня у давніх казках.

67. А се ж гріх, воно таке гарне!

68. Щастя було таке велике, але й таке несподіване, що вона стала безрадна й не знала, що сказати.

69. Ой боже, нехай уже буде, як бог схоче.

70. Що має чиє бути, те не мине його.

71. Світ для всіх. Для багачів і убогих.

72. Купала ту свою любов ночами у своїх сльозах.

_____________________________________________________________________________

(продовження буде)