Машинґвер i кулемет - символи нашої етнiчної iсторiї.

 

Наприкiнцi листопада торiк я розмiстив на цьому блозi публiкацю "Машинґвер, як засiб дискусiї з кулеметом". А нещодавно деякi обставини наштовхнули на повернення до теми "машинґвера" й "кулемета". Справдi - вже до iншого її аспекта.

Багатьом людям слова на кшталт "машинґвера" здаються небажаними позиченнями й засмiченням української мови. З оцих позицiй - навiщо потрiбен "машинґвер", якщо є "кулемет"? Навiщо потрiбен за кермом автiвки "кермувальник", або "керманич", якщо є "водiй"? I кому спаде на думку пити каву з "фiлiжанки", якщо можливо пити її з "чашки", або з "гуртки"?

Зараз я не переслiдую мети дискутувати з приводу кожного позиченого слова. (Хоча, кожне з них варте обговорення.) Але в мене - особливе ставлення саме до слова "машинґвер". Бо, саме воно - своєрідний символ непростої історії українського етносу.

На якiй мовi звичайно дають назви вiйськовiй зброї? Певна рiч - на державнiй. Адже, армiя, вiйсько - те iнститут держави.

Слiд пам'ятати, що столiття тому держав було набагато менше, нiж тепер. Особливо це помiтно, якщо мати на увазi Схiдну Європу. Заради прикладу перерахую п'ять "абияких" сучасних держав цього регiону: Чехiя, Польща, Молдова, Хорватiя, Македонiя. Зараз вони - повновартiснi держави. А напередоднi I Свiтової вiйни жодна з перерахованих країн не була окремою, незалежною державою. Молдова була губернiєю Росiйської Iмперiї; Чехiя - королевством у складi Австро-Угорщини, Хорватiя - маркграфством у складi королевства Угорщини, яке, в свою чергу, перебувала у складi Австро-Угорщини; Македонiя була частиною територiї Сербї без будь-якого статусу. А Польща - взагалi була подiленою на шматки мiж Росiєю, Австро-Угорщиною й Нiмеччиною.

Тобто, в тодiшнiй Схiднiй Європi повновартiсними державами були лише: Росiя, Нiмеччина, Австро-Угорщина. Щоправда, на Балканах були ще Болгарiя, Сербiя та декiлька iнших дрiбних країн... Але яким було їх значення?

Державних мов було ще менше. Адже, в двох iмперiях - нiмецькiй та австро-угорськiй - державною була одна мова - нiмецька. Тобто, в вiйськах двох держав - Нiмеччини й Австро-Угорщини - застосовувалась нiмецька мова.

На початку ХХ столiття з'явився новий, передовий для того часу вид зброї, який в росiйськiй мовi отримав назву "ПУЛЕМЁТ". Чому "ПУЛЕМЁТ"? Тому, що вiн "МЕТАЛ ПУЛИ". А саме росiйська мова була державною мовою Росiйської Iмперiї, тому саме вона застосовувалася в росiйськiй царськiй армiї.

В росiйському вiйську українцiв завжди було забагато. Вони й переклали росiйське слово "ПУЛЕМЁТ"  на українську чином "калькування". Калькуванням в лiнґвiстицi називають "покроковий" переклад слiв (зазвичай - складних). Росiйське слово "ПУЛЯ" перекладається на українську словом "КУЛЯ", а "МЕТ" - збiгається в обох мовах. Тому й став "ПУЛЕМЁТ" - "КУЛЕМЕТОМ".

Але не всi українцi столiття тому були росiйськими пiдданими. Галичани, буковинцi й закарпатцi були пiдданими Австро-Угорщини. Вони теж служили у вiйську, але - в aвстро-yгорському. Австро-yгорська армiя також мала на оброєннi... те ж саме! Але на державнiй нiмецькiй мовi оцей вид зброї нарекли словом "MASCHINENGEWEHR". Приблизний переклад - "машина вiйни". Австрiйськi українцi зменшили в цьому словi чисельнiсть складiв та "втратили" голосну мiж "G" i "W". Й виникла галицька назва - "машинґвер".

Нажаль, служити доводилося не лише в мирнi часи. Були ще й вiйни. Наприклад - Перша Свiтова.

Уявляю собi картину. 1915 рiк. Вiйна. А хто воює? Воюють нашi пращури.

Зi сходу йдe вiйськo росiйського генерала Брусiлова. Серед його солдат i офiцерiв чимало українцв - киян, слобожан, причорноморцiв... Серед них - молодий киянин, прадiд вiдомого на GAZETiA.UA Святослава ("Факта"). Та прикриває їх вогнем кулемет.

А з заходу йдуть сiчовi стрiльцi Галицького корпуса австро-угорського вiйська. Теж українцi. Тiльки - галичани. В оцих лавах - юнак з Львiвщини, "галицька миша" тих далеких часiв - мiй дiдусь з боку батька. Та прикриває їх вогнем машинґвер.

З обох бокiв українцiв убивали. А хто вбивав? Переважно - самi українцi, однi одних...

З кулемету та з гвинтiвки. З машинґвера та з пiстоля.

Нi, не можна нам забувати про цю "подвiйнiсть" назви славнозвiсної зброї далеких часiв в українськiй мовi! Адже, "кулемет" i "машинґвер" загалом - те частина нашої iсторiї.

Невеселої iсторiї. Але й невеселi сторiнки iсторiї слiд пам'ятати.

Щоб надалi вже нiколи не допустити, аби українець стрiляв в українця. Не зважаючи, на якiй мовi називатимуть те, з чого стрiлятимуть.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

51

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України