"Баварський географ" про Україну. Галицький шлях (3)
Мале хлопча статечно йшло стежкою попід парканами. Замріявшись про щось своє, дитина не встигла перескочити через струмок, що витікав з-під паркана і ступила босими ногами прямо в холодну калюжу. Помітивши біля криниці у дворі людей, хлопчик сердито вигукнув:
"Нема дурним що робити, то вони воду розливають".
Дід Василь якраз підняв відро з мулом (бо чистили криницю), поставив його на пудло і цілком серйозно, без тіні іронії, перепитав:
"Це ти Миколо? Давно не бачив, я думав ти вже на Донбас виїхав".
"Я ще малий, діду!" - з притиском в голосі відповів на те Миколка.
"Невже? Так, людські діти ще менші, а вже давно туди виїхали!" - наполягав на своєму дід Василь, витрушуючи піщаний мул з відра у рівчак біля дороги.
У перші післявоєнні роки село наше було малолюдним. В голодовку загинуло 357 людей. До голоду частину сімей розкуркурили і вивезли в Сибір. Вивезли кудись з села і сиріт, що вижили в голодомор. А ще 127 чоловік не повернулись з фронту, полягли в другу світову війну - на Фінській війні та на полях битв від Сталінграду до Берліна.
Тому у перші роки після війни заледве було кому засіяти колгоспні поля, де вже ходити на поля для повірок, прополок тих же буряків. Розповідаючи про ті роки і нагороди за важку працю у ті роки, мама згадувала, як люди реагували на нагороди: "Що ж мені з того ордена, дали б нам хоч пуд проса!".
"Одного літа на колгоспне поле пригнали багато жінок - на буряки. В село їх не пустили і нам заборонили підходити. Я їх бачила тільки здалека - були у вишитих сорочках і в хустках. Люди казали, що то були жінки з Західної України. Їх везли в товарних вагонах в Сибір ...".
Ненависть до України і українського народу, яку насаджували азійські сатрапи серед своїх, ще довго буде давати знати про себе. І зовсім нічого дивного у тому немає, що нинішній "спікер" Верховної Ради України Рибак не знає, де його "дім" і на якій мові говорили його батьки.
_____________________________________________________________________________
Гора Говерла - найвища гора Карпат. Названа гора Говерла від англійського слова "govern" - правити, урядувати, володіти. Названа гора на честь Провідної зорі, яка "путь каже". Так і назва України присвячена правлячій небесній Зорі, знанній як Богоматір Державна, Цариця Небесна. Назва вжита на основі грецького слова "?????", "??????" - головувати, урядувати, правити, царити - ????????, ?????ї??.
На згадку про образ Провідної зорі, біля Говерли названі ріка Путила (Одигітрія), ріка Прут (а "прут" - жезл, шест - атрибут богині). В Закарпатті ще у Римську добу було місто Песергінум (латинь "Pes ergo" - творити шлях), яке нині називається Берегове, Землю нашу називали в Європі "Рутенія" (іспанською і франкською мовою "rue", "ruta" - шлях, дорога, путь).
В давню пору Буковинська земля мала назву "Шіпінська земля" - на основі англійської мови, де "ship" - ковчег, судно, корабель. "Шіпер" - кормчий, dominus nauis, nauarchus. А згодом ця земля стала називатися Королівством Лодомерія і Галичина. Знову таки, у назві вжито той же образ: в англійській мові "Lodostar" - Провідна зоря (у німців - Leitstern). При чому, саме в нашій мові назва "Провідна зоря" найвірніше передає образ небесної Володарки - Вишньої зорі, адже, в латинській мові "Providence" - Віща.
Тут, в Карпатах, - царство ще одного Небожителя - брата бога Зевса Посейдона, бога морів і океанів, бога Вітрів, Мислича-Числобога. Посейдон - Місяць. В Україні - Стрибог. На честь невтомного Місяця-Мислича галицькі владики величались "Осмомислом". На честь ярого і ясного Місяця названа ріка Дністро. Батько Історії Геродот (V сторіччя до нової доби) дуже вірно пояснив назву місячного бога - Тагімасад (Фагімасад). Когнати назв і нині вживаються в англійській мові: "tough" (tag, taf), "tug" (tag), "fag" (fag, feg) - жорсткий, тягнути, невтомно працювати, бути ярим, а карійською (валлійською) "mas" - бог. Згідно з міфологією древніх, коні Посейдона перевозили Сонце через океан.
Образ Посейдона, як Возничого, збережено у назві міста Дрогобич. У Геродота ріка Дністер названа Тірас (санскрит "tiras" - долати, англійською "tire" - втома), дуже вірно. Так само й назва Дністра Agalindus (санскрит "gali") досить вдало передає назву ріки і галичан (ruga). На гербі Галича зображено грифона (атрибут Посейдона-Стрибога, охоронця землі небес), і Лева, який вважається атрибутом богині Місяця Артеміди-Діани. Про присвяту Місяцю свідчать назва ріки Луква (від англійського "look" - стежити, наглядати) і Крилос (Стрибог - крилатий). У витоках Дністра зберігається топонім "Стрилки", а "стрилки" згадані у молитві Ярославни. У деяких літописців населення Рутенії названо "бастарни" - возничі (водчі). Але найбільш вірна назва (полінонім) - склавени (Sclaueni), яка цілком тотожньо передає образ назви населення Кормчої землі і всієї України. В латинській мові слово "clau(us)" - кормило, стерно. "Склавени" - кормчі. Ніякого лінгвістичного відношення до "славян" назва "склавени" не має. Склавени - Рутени.
Надалі - список "Баварського географа".
____________________________________________________________________________
(продовження буде)
