"Баварський географ" про Україну. Галицький шлях (1)
Перш, аніж перейти до викладу теми, одне зауваження. Пані "volynjanochka" не посоромилась дати автору рекомендацію, не писати про "Слово о полку Ігоревім" (бо, як, вона написала, "це - не актуально"), а писати про "колядки" і "Коляду" (бо "це - пріоритетно"). Щойно мав розмову (телефону) з моїм знайомим з Гамбурга. Ось як він оцінив якість українських сайтів, на які він мав нагоду зазирнути: "Не можу віднайти точних слів, бо все то - чорт і що, і з боку бантик". "Емоціоналки" він назвав "ганебним свідченням нижчовартості славян". Не стану називати ці "емоціоналки". Прикро про це писати.
Однак, сьогодні про список "Баварського географа", складений у першій третині IX сторіччя, а це 800-830 роки. Це доба, про яку у вітчизняних джерелах нічого не існує. Весь список аноніма складається з 58 назв на довгому маршруті купців від гирла ріки Ельби до Східної Прусії, а вже звідтілля через ріки Шара і Прип'ять до Києва (Київський шлях), та через ріки Сян і Дністер до Дунаю (це - Галицький шлях). Розпочнемо з Галицького шляху.
_______________________________________________________________________________
"Галицький торговельний шлях" наглядно ілюструють артефакти т. з. Черняхівської культури в басейні ріки Дністер - від Сяну до Дунаю. Сліди Черняхівської культури є прямим породженням цього торговельного шляху - як товарної номенклатури "по імпорту", так і товарів "на експорт". Для наглядності будемо розглядати вказані в списку назви згідно з даними їм номерами.
№33. Lendici. Лендичі. При поясненні назви можна скористатись англійським дієсловом "lend" (давати в аренду, позичати), або шведським "lenio" - приємний, сумирний. У першому випадку мова може йти про "ятвягів" (старословянське "яти" - брати) та "німанців" (готською "nimman" - брати). У другому випадку (шведською "lenio" - приємний, милий, любий) мова може йти про Люблінщину з Беластоком (латинь "bella" має значення "милий", "любий", а староанглійською "stock" - рід, Stamm). Об'єднуються ці назви територією. У лендичів було 98 громад (civitates). Торговельний шлях проходив ріками, а тому для перевозу човнів волами з однієї ріки в іншу вибиралися найкоротші т. з. "переправи биків" - "боспори".
№34. Thafnezi. Тафнезі. У цій назві вжита англійська лексема "tough" (taf) - вольовий, міцний, настирний, невтомний. За цією назвою прочитується "лемки", у назві яких вжито грецьке "???" (воля людини, настирність, рішучість). Як засвідчив баварець, у IX сторіччі лемки-волиняни проживали у 257 містах, містечках (urbis), а не "civitates" (громадах).
№35. Zeriuani. Ceriuani. Черіяни. Як зазначено "Баварським географом", "Черіяни мали своє Королівство і від них усі склавіни ведуть свій рід". Таке ж саме свідчення залишив Йордан у своїй "Гетиці" про "венетів", від яких ведуть свій рід "склавіни" і "анти". Таким чином, постає запитання: Чи не є назви "черіяни" і "венети" тотожніми? Так воно і є. У санскритській мові "vene" і в дунайській латині "cere" мають одинакове значення: "молити, просити" - "оріяни", або "християни", якщо вжити латинь "ora", або грецьке "???" (?????) - молити, просити. Вжита "Баварським географом" назва "черіяни" відповідає назві "Галич" і "галичани", "галінди", якщо скористатися санскритом "gali" - докоряти, журити (французьке "jurer" - журити, божитися). У Львові і Дрогобичі знаходиться храм Святого Юра ("jurer" - щекати), або легендарного Щека, брата Кия, Хоріва і сестри Либеді. Оскільки Королівство складало значну територію, загальне число громад не вказано. Можна визначити й питому назву місцевого населення. У Велесовій Книзі є такий вислів: "Ми своїх богів не просимо, а славимо". У назві "просичі" так само вжита латинь "prosa" - мова, слово. Отже, слов'яни. В нашій історичній традиції українці називаються "слов'янами". В роки свого навчання в Римі Теофан Прокопович мав прізвище "Черейський" - Галицький.
№36. Prissani. Прісани. Назва "прісяни" належить окрузі Славське біля ріки Опір. Шведська і старофранкська лексема "pris" має значення "хвалити", "славити". Ця округа, знаходиться в межах Королівства Черіян-Галичан. В окрузі Славського було 70 громад, або ж, civitates. Тут пролягав торговельний шлях у напрямку ріки Тиса, про що свідчить сусідній топонім у списку "Баварського географа" - Скатарське (шведською "skatta" - оцінювати, або платити податок, мито, або, як воно іноді називалося - "чопове", vectigal doliare).
_____________________________________________________________________________
(продовження буде)
Оксентій Онопенко
місто Москва, Російська Федерація
