10. Україна. Освоєння Залісся

Стисла редакція словника автора "Образи української міфології в історії і географії"

________________________________________________________________________________

Руза. Місто в Московській області, засноване вихідцями з Придністров"я (Галичина), згадане вперше у 1328 році. У топонімі вжито санскритське слово "ruz" - "гнів". Потрібно зазначити, що переважна більшість переселень з України у ці роки (у період панування Золотої Орди) була вимушеною і викликана бажанням московських васалів Золотої Орди заселити тутеші землі. Прикметникова форма  назви міщан - "ружани". У цій формі полінонім було вжито в списку "Баварського географа" - "ruzzi" - у відношенні до поселян на Дністровському торговельному шляху.

Рибінськ. Місто в Ярославській області (1777 рік). На місці сучасного міста згадується назва Усть-Щексна, (староукраїнське "щекати" - лаяти, щексний - лютий, лихий), а з 1137 року - тут згадувалась назва "Рибанськ". У цій назві вжито шведську лексему "ribba" - планка, лата, шест (верхня рейка). У данній місцевості ріка Волга творить "лом" з перекладиною (шестом). Саме біля "перекладини-шеста" знаходиться Рибанськ (Рибінськ). Сусідня назва "Шестовиха" дає підтвердження назви. Назва "Шестовиха" - з України. "Шест" - атрибут Провідної зорі.

Рядна. Старовинна назва Москви-ріки, привнесена з України. Лексема "рядити" - "давати раду", "радити", як у словосполученні "суди рядити" (про Осмомисла Ярослава Галицького в "Слові о полку Ігоревім") та у назві "Охотний Ряд". Від старої назви ріки залишились топоніми "Заряддя" (Москва),

Самара. Місто на Волзі, засноване українськими козаками на Українській ліннії (Limes Ukrania). У назві вжито санскрит "samara" - "воїнь" (воїнський дух). Тут залишені й інші українські назві з козацькою термінологією: "Черкаси-Кінель" (латинь "cerci" - бойовий дух). Тут же "Отвага" (від черкаської "Сміли"), "Береза" (у Львіській області - Великий Березний - "Великий вода" від санскриту "bereza" - "водій", або "вода"; "вода" (ведучий) водить також у свята - на Коляду, Трійцю), Жигулі (від санскритського слова "ji" - "jig" - відвага, хоробрість, як у назві "жиг", або у прізвищі "Жигайло" - від "Jig" - "жиг"). Санскрит "jiggul" у назві "Жигулі" - прагнення побороти, перемогти (Сміливість, Бойовий дух, Хоробрість - Отвага).

Суджа. Українське поселення в Курській області (нині - Російська Федерація). З 1664 року відома як Суджанська козацька слобода. Назва вжита від українського слова "судження" - міркування, роздуми (Рада, Перемишль). Вказує на присвяту богині Місяця (Луни) і на факт козацького самоврядування. Можливо, серед засновників були й вихідці Полісся (Припять), або Присяння (ріка Сян). Однак, можлива й присвята богині Кари - богині блискавки, якщо б мати на увазі "суд", як "покарання". Цей образ мають українські назви Кринка, Канкринівка, Диканька (грецьке "?????" у назві "Кринка" - судити, "????" у назві "Диканька" - судити).

Суздаль. Місто в Володимиро-Суздальській землі. У первісній формі топоніма - "Суждаль" - від іменника "суждение" (від первісного українського "судження" - міркування). Назва вказує на її походження з України - "від ляхів" (пор. "прийшли Радим і Вятко з ляхів"). Літописець у данному випадку міг мати на увазі Перемишлянську землю ("Перемишль" як "Судження").

Сходня. Гідронім (ріка Сходня) і топоніми у Москві і в Підмосков'ї (Сходня). Назва може бути присвячена "сходу сонця" і вказувати на Горлицю ("ясочка" - дика голубка), або на Ранкову зорю. Сонце "сходить" (російською "восходит" - восток), а Ранкова зоря "палає". Ранкова птаха горлиця "киче на палання "палаючої" ранкової зорі - Жар-птиця. Разом з тим у назві "Сходня" можлива козацька традиція: назва "Сходня" може вказувати на значення "сходи", як у назвах "Краковець"(де македонське "krak"), "Степань" (де англійське "step" - ступати), "Скала" (де санскрит "skhala" - ступати), себто, присвята Провідній зорі - "Шагинь". До таких назв належить назва "Трептов парк" (німецькою "die Treppe" - сходи) - Сходненський парк.

Таганка. Назва в Москві. Цілком українська назва, вжита від латині "tago" - сяйво, небесне чи денне сяйво. Назва присвячувалась Січі (Святій Пірогощій, як богині небесної блискавки) і військовим дружинам, Запорізькій Січі. На честь Січі названо перший місяць року (починає збільшуватись денне світло, світовий день - тому Січ - Денниця) і яка запалювала Небесне світло (Ранкову зорю) - Світло Дня (німецькою "der Tag" - день). Таганка - Денниця.

_________________________________________________

(продовження буде)