1. Слово о полку Ігоревім
Див. також: "Время Бусово". Видавництво "Российский писатель". Москва, 2003 (книга автора)
_____________________________________________________________________________
Автор "Слова о полку Ігоревім" Ольстин Олексич, воєвода і дипломат князя Святослава Київського і Ярослава Чернігівського присвятив свій твір Україні (Земля Трояні) і військовим дружинам Січі (стадам либединців і галицьким стадам - копіям-полкам і дівицям-богунцям). Той текст, що з 1800 року пропонується як оригінал, не є оригіналом. Кажуть, оригінал згорів в пожежі 1812 року ... А як же інакше, якщо Мусін-Пушкін не сказав, звідки у нього текст "Слова о полку Ігоревім".
При відтворенні тексту важливо повернути його українську фонетику, образи та метафори. Однак, виникає проблема: як бути з старими лексемами? Перший віріант - залишити старі лексеми, давши пояснення. Другий варіант - по можливості замінити лексеми для кращого розуміння тексту, образів та метафор. Очевидну фальсифікацію про Всеволода (в Москві), яка вставлена в характеристику переяславського князя Володимира Глібовича, потрібно викинути з тексту, або виділити як штучну вставку. Текст "Задонщини" свідчить, що слова, написані про Всеволода (звернення і кілька рядків), стосувались переяславського князя. Не зайвим буде зауважити, що вже проста і, здавалось би, невинна зміна літерації призводить до спотворення тексту і його фонетики. Не згадуючи заміну слів, придання словам інших суфіксів, закінчень (хибне зросійщення незрозумілих для переписувачів слів).
_____________________________________________________________________________
Не ліпше би нам* було, браття,
Зачати старими словами
Труд наших* повістій о полку Ігоревім,
Ігоря Святославича.
Начатись же тій пісні
За билинами* цього часу,
А не за помислом Бояна.
Боян бо Віщий*,
Якщо кому хотів пісню творити,
То линув
Думою по древу,
Раннім походом* по землі,
Буйним* орлом під хмари.
Пом'яне ті, бувало, річі*,
Буремних* літ походи-січі*.
По тому десять соколів*
Пускав на стаду лебедів*
Котрий своєї добігає*,
Та на чолі і марш* співає -
Старому Ярослову,
Хороброму Мстиславу,
Який Редедю одолів
Перед полками козаків*,
Красному Роману Святославичу.
Боян*, же, братіє,
Не десять соколів на стадо лебедів пускає,
А своїми віщими перстами живих струн торкає.
А струни самі князям славу рокочуть.
__________________________________________
Словник старожитньої української мови
"Ни" - займенник у давальному відмінку: "нам".
"труд них" - "труд наших"; займенник "них" - родовий відмінок: сучасне "наших"
"Боян Віщий" - наказний гетьман, казанець (староанглійською "boian" - казати, віщати: цей же титул в українській козацькій традиції - Байда. від "баїя" - віщий)
"билини" від англійського "bill" - закон, виклик (часу), позов; для порівняння: "набилити" у Марка Черемшини означає "натякнути", отже, "билити" - натяки, виклики часу.
"сірим влоком" - раннім походом ("сіріє" - світає), "валка" - битва, січа; "валка" - обоз.
"шизим орлом" - буйним орлом (від "shiso" - буйний)
"річі" - діла (від латині "res" - "reї"), або "cosa" (діла, річі) у назві "козак"
"пря" - битва, січ, "првих" - січових
"усобиця" - урочистий збір в похід (від грецького "?????" - урочистий збір в похід)
"десять соколів" - десять ватагів (полкових), яких наказний гетьман після промови посилає до своїх полків і хто з них першим добігає свого полку, той полк очолює похід.
"стада лебедів" - похідна колона лебединців (шведське "stadd" - похід, січовий полк)
"Касозькі полки" - військові, козацькі; так, латинь "cassis" - шлем, військовий; "casis" - бити, сікти; "aetas patiens cassidis" - боєздатний вік; французьке "casse" - бити.
"пес" - марш (від латині "pes" - хода, рух)
"пояше" - "творити" - від старогрецького "???" (?????) - творити, вершити, діяти
"Боян" (староанглійською "boian" - віщати) без означення "віщий" - кобзар
_________________________________________________
Оксентій Онопенко
місто Москва, Російська Федерація
(продовження буде)
