Небесна канцелярія

Для мене, без мого дозволу хрещеного, але із набутим нині здоровим атеїзмом, є очевидним той факт, що вінчатися потрібно лише один раз в житті. У момент, коли жінка й чоловік, що перебувають у цивільному шлюбі, сформуються як особистості, а не так як у нас зазвичай ведеться: мають 17-18 років та бздиньку в голові - „мама казала, шо треба вєнчаться, бо люди неправильно поймуть" чи материнське: „як же я тоді батюшкє в ліцо буду дивиться під час служінь, коли моя доця невінчана". Інша справа - як вгадати чи це той (та) з яким (якою) проживеш усе своє життя? Тільки до ворожки не ходіть, бо як піп узнає, то розгнівається на вас за відвідини конкурента.
У нас стало модним одружуватись по кілька разів вдаючись до інструментів фольклору чи національних традицій інших країн. Добре, що не дійшло до обряду вінчання. Бо українці нафантазували б такого, що вітчизняні попи враз стали багатіями.
 „Для того, щоб отримати церковне розвінчання, потрібно прийти у єпархіальне управління свого міста і написати відповідну заяву. Для отримання бланку заяви потрібно звернутись не до владики, а до референта, який вам все підкаже. Також вам необхідно обов'язково принести церковне свідоцтво про вінчання. У заяві також потрібно вказати причину, по якій ви розлучились. Після розгляду поданих вами документів референт, а в деяких випадках і сам правлячий архієрей, дадуть вам остаточну відповідь"
Бланк, потрібен, розумієте? Практично як процедура закриття підприємницької діяльності. Скоро церкви стануть компаніями, товариствами і.т.п. А що, звучить: „Закрите акціонерне товариство „Небо".  І навіть не здивуюсь якщо, згодом, у кожній українській церкві буде свій PR-відділ, а селом чи містом ходитимуть менеджери зі зв'язків із Богом. По прайсу вкажуть розцінки на послуги. Отак, відверто. А ще гірше – коли віруючі  вимагатимуть акти виконаних робіт та квитанцію про сплату. А що? Треба ж буде щось ТАМ пред'явити. Можна співпрацювати й по бартеру, адже церква – той самий радянський колгосп, де з прихожанами розраховуватимуться не зерном чи цукром, а сповідями. Кілька гігабайт на закачку і спіть спокійно. Не такий він вже яскравий той німб, яким його малюють... Тим більше, коли на обшарпаних дверях кабінету Диявола, так довго висить табличка „ВІЛЬНО".