Архіпелаг Шпіцберген, група островів у Північному Льодовитому океані, — це єдине місце в Західній Європі, куди емігранти мають змогу їхати без візи. Там вони можуть влаштуватися на роботу, навіть не маючи на це дозволу.
Третій пункт договору, який 1920 року підписали країни-переможці Першої світової війни, передбачає вільний доступ їхніх громадян на територію Шпіцбергена. Офіційно ж архіпелаг є частиною Норвегії.
Свої підписи під угодою тоді поставили лідери 39 країн світу. Серед них був і Радянський Союз. Тому на Шпіцберген можуть приїздити й громадяни України. Їм потрібно отримати лише транзитну візу для проїзду через Норвегію. До архіпелагу, від якого до Норвегії майже тисяча кілометрів, найлегше дістатися літаком. Така сама відстань звідси до Північного полюсу.
Сьогодні на Шпіцберген пускають і жителів країн, які не підписували угоди 86 років тому. Зараз архіпелаг населяє майже три тисячі людей 25 різних національностей. Найбільше жителів у столиці Шпіцбергена, місті Лонґ"їр — близько 1800. Другим за розмірами поселенням є Баренцбург, де проживають росіяни й українці. Вони тут видобувають вугілля.
Голова адміністрації Шпіцбергена має право виселити з архіпелагу будь-кого, хто не може знайти тут житло та роботу. Раніше подібні випадки траплялися, хоч теперішній чільник архіпелагу Пер Сефланд ще не вжив такого заходу стосовно жодного емігранта.
2 
1
Коментарі