У Росії знищують документи в'язнів ГУЛАГу

У Росії щонайменше чотири роки знищують облікові картки колишніх в'язнів ГУЛАГу. У них записано, в які табори відправляли засудженого, чи він вижив. Документи мають зберігатися в архівах МВС. Про знищення карток повідомив російський Музей історії ГУЛАГу.

— Якщо в'язень помирав або гинув у таборі, його особову справу передавали на безстрокове зберігання. Якщо людину звільняли, справу знищували, але складали архівну картку. Там вказували прізвище, ім'я, по батькові, рік і місце народження, пересування в'язня між таборами і табірними пунктами, а також дату звільнення, — пояснює директор музею 35-річний Роман Романов.

Облікові картки колишніх в'язнів, які досягли 80-річного віку, знищують відповідно до міжвідомчого наказу від 12 лютого 2014-го. Його підписали голови російських МВС, Мін'юсту, Міноборони, ФСБ та інших служб. Про це дізнався російський дослідник Сергій Прудковський. Розшукував інформацію про одного з репресованих селян. Відправив запит до УМВС Магаданської області. Йому відповіли, що картку знищили.

У Росархіві повідомили, що всі документи про засуджених за радянських часів повинні пройти експертизу. Якщо папір визнають цінним, то ставлять на держоблік. Мають зберігати безстроково.

— Тут питання мотивації, чому картки знищують. У багатьох відомствах їх переводять в електронний вигляд. Це може бути просто адміністративно-господарське рішення. Але воно позбавляє нас можливості знати історію ­своєї країни і своїх родичів, — вважає Романов.

— В архівах є картки про репресованих українців і жителів України. Вони зберігалися за місцем ув'язнення. Деяку інформацію могли копіювати до бази даних інформаційного центру МВС РФ чи в базу російського "Меморіалу" (історико-дослідницька й правозахисна організація. Філії діють у низці країн колишнього СРСР. Досліджує й оприлюднює свідчення тоталітарного минулого Радянського Союзу. Також спостерігає за дотриманням прав людини в Росії та інших країнах. — ГПУ). Щоб забрати картки в Україну, потрібна домовленість на міжнародному рівні. Зараз це нереально, — вважає директор Архіву СБУ Андрій Когут, 37 років.

×