У Японії побільшало розлучень. За півроку у країні розійшлися 14 тис. людей. У порівнянні з минулим роком, кількість охочих зробити це збільшилася утричі. Посприяло цьому стихійне лихо 11 березня.
— Після землетрусу і цунамі багато японців вирішили розірвати шлюб, аби будувати нове життя, — каже 54-річна Тіба Кейко, міністр юстиції Японії. — Раніше, щоб зберегти сім'ю, люди терпіли немилих серцю. Тепер цінують кожну хвилину. Вони були свідками репетиції кінця світу і знають, що кожен день треба проживати як останній. Для декого робота і хобі стали важливішими за родину.
Розлучення триває місяць. Суддя дає подружжю час обдумати свої рішення, щоби зберегти сім'ю. Тим, хто точно вирішив розлучитися, пропонує відсвяткувати цю подію.
37-річний Хірокі Тераї відкрив у Токіо агенцію з організації розлучень. Із березня його послугами скористалися 80 пар. Подружжя, яке вирішило розірвати шлюб, має заплатити $700. За ці гроші для пари та її гостей влаштують фуршет і ритуальне знищення обручок.
— До мене приходять люди, які хочуть оформити розірвання шлюбу по-дружньому, відсвяткувати останній день їхньої сім'ї з великим тортом і феєрверками, — розповідає Хірокі. — Церемонії розлучення існують на ринку ритуальних послуг Японії лише п'ять років. Попит на них зростає. Тепер майже кожне друге японське подружжя, яке розриває шлюб, влаштовує собі цікавий обряд.
Дизайнер Ак'ює Перейті, 43 роки, шиє для "нареченої" сукню-розлучницю з оголеною спиною.
— Головний акцент у цьому весільному вбранні роблю на спині. Щоб, коли жінка повернеться і піде від чоловіка, він зрозумів, кого втратив. Може, завдяки цьому у квітні одна пара після церемонії розлучення подала заяву на повторне одруження. Чоловік побачив, яка його дружина красуня, і сказав, що ніколи її не розлюбить.
12 серпня розлучення святкують 29-річна Міо Новамі та Окі Курено, 32 роки. Вбралися у святковий одяг — Міо у білу сукню і капелюх, Окі — в чорний костюм, білу сорочку і краватку. Ведучий подарував екс-подружжю молоток з жабою. Ним "молодятам" розтрощили пластикові копії своїх обручок.
— Я терпів Міо сім років. Вона не вміє готувати і рідко прибирає у квартирі, — говорить Окі. — Приходить додому пізно увечері, бо має три роботи. Рідко мені телефонує. На вихідних весь час з подружками. Сподіваюся, це останній день, коли я цілуватиму цю жінку. Ми півроку спимо на окремих ліжках. Сварки почалися, коли взяв на роботу молоду секретарку. Як мені не дивитися на інших жінок, якщо поруч немає дружини.
— Якби у нас були діти, це врятувало б наш шлюб, — розповідає Міо. — Я не шкодую, що вийшла заміж за Окі. Він подобався мені зі школи. Спочатку ми думали пожити для себе, зробити кар'єру. Потім я хотіла, та не могла завагітніти. Чоловік почав рідше приходити додому. Я знала, що він зустрічається з іншою. Найняла приватного детектива. Його коханкою виявилася наша сусідка Нана з будинку навпроти. Не знаю, звідки у мене взялися сили забути і пробачити йому все. Після Нового року він лишив Нану. Два місяці ми жили разом, але не були такими близькими, як раніше.
На фуршет замовляють сасімі — шматки свіжої риби і морепродуктів, салати з японської цибулі і курячої печінки, бобову пасту місо і суші. Церемонія триває 3 год. Як і на весілля, гості вручають молодятам подарунки. Наречена кидає букет. Ловити його мають тільки розлучені жінки. Та, що зловить, за повір'ям, знов вийде заміж. Охочих упіймати квіти завжди небагато.
— Я зловила букет, бо вдруге розлучилася. Більше заміж не хочу. Живу з батьками. Маю багато часу для себе. Краще заведу кота або собаку, — каже 32-річна Ноа Ріме.
Коментарі
2