27 липня під час протестів у Москві силовики затримали 1373 людей. Люди вийшли на мітинг через заборону опозиційним депутатам брати участь у виборах до Московської міської думи. Серед них — опозиціонер Ілля Яшин, голова Партії змін Дмитро Гудков, юрист Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь. Остання два тижні голодує на знак протесту. Напередодні мітингу вона залишилася ночувати в будівлі виборчкому. Вночі охорона винесла її звідти разом з диваном. Після цього опозиціонерку затримали. Вибори в Москві мають відбутися 8 вересня.
У ніч на 26 липня до інших незалежних кандидатів прийшли з обшуками. Поліція з'явилася у Фонді боротьби з корупцією Олексія Навального — його затримали на 30 діб 24 липня. Навідалися в дім літніх батьків районного депутата Костянтина Янкаускаса, у штаб опозиціонера Іллі Яшина. Останнього теж забрали правоохоронці.
Протест на вул. Тверській організували незареєстровані кандидати. Московська поліція повідомила, що в акції брали участь 3,5 тисячі осіб. Проте організатори кажуть, учасників було значно більше — від 5 до 10 тисяч.
Під час мітингу поліція била людей гумовими кийками, електрошокерами, застосували сльозогінний газ. Люди скандували: "Ми без зброї!" і "Де ваша совість?".
Учасниці акції, районній депутатці Олександрі Парушиній, силовики розбили голову. Знепритомніла.
Затримували також журналістів, зокрема кореспондента "Нової газети" Іллю Азара.
Під час трансляції акції в офіс російського телеканалу "Дождь" прийшла поліція і вручила головному редактору Олександрі Перепєловій повістку на допит.
"Свобода слова і зібрань є необхідними умовами демократії. У всіх державах-членах Ради Європи всі думки, зокрема — критичні до влади, повинні висловлюватися вільно", — заявила президент Парламентської асамблеї Ради Європи 62-річна Ліліан-Морі Паск'є.
— Головна особливість мітингу в Москві — велика кількість молоді серед учасників. Вона в більшості аполітична. Її обурює свавілля влади. Турбує рівень життя в країні, — каже політолог Олександр Кочетков, 63 роки.
— Що більше молоді втягуватиметься, то більше шансів на успіхи протестів. Звичні лідери вже не мають великої ваги. У середовищі керівників опозиції теж відбувається оновлення. Немає підстав розраховувати, що ці акції переростуть у всеросійське повстання. Що більше буде протестів, то жорсткіше діятиме влада. Москва, Санкт-Петербург, деякі інші великі міста періодично виходять на мітинги, але глибинно Росія все ще підтримує Путіна. Через 10 років репресій і зубожіння може початися масштабніша хвиля повстань. Скоріш за все, серйозні зміни у Росії стануться через відокремлення віддалених від Москви територій. Зі складу РФ можуть захотіти вийти республіки Кавказу.
Абсолютна більшість протестувальників на Тверській підтримують анексію Криму й агресивну російську політику проти України. Російський лібералізм закінчується там, де починається українське питання. Тож на нашу державу такі заворушення в РФ не впливають.
"Влада РФ сама собі безглуздо завищила ставки, перетворивши досить нудні вибори на кризу федерального масштабу, — пише російський журналіст 44-річний Іван Давидов для "Эхо Москвы". — Росія не любить столицю, але по всій країні тепер переживають за московських протестувальників.
Суспільство на вулицях ставить запитання: "Чи готові ви до чесної боротьби в рамках процедур, прописаних у ваших же законах?". Влада відповідає кийками, і цю відповідь чує не тільки Москва.
Учасників протестів терор тільки злить, а глядачам дає привід задуматися: мабуть, влада боїться цієї жменьки людей, раз так безжально з ними розправляється.
Влада хотіла продемонструвати, що контролює ситуацію. А що отримала? Перетворила весь центр столиці на простір стихійних мітингів і маніфестацій. Заповнила місто поліцейськими і бійцями Росгвардіі, зібраними чи не зі всієї європейської частини країни. З максимальною наочністю втілила в життя метафору поліцейської держави".
3 
1
Коментарі