В Ісландії з 1 липня зачинять усі стриптиз-клуби. Ініціаторами стали місцеві депутати й католики.
— Ісландцям не потрібні подібні бари, — каже 45-річний Стю Бурінгтон, депутат місцевого парламенту. — Їхні власники прикривають стриптизом свої публічні доми. Стриптизерки не мають вищої освіти. Вони довірливі й втягуються у проституцію проти своєї волі.
У країні працюють 20 таких клубів. Власник одного з них, "Вишнева насолода", Астер Девідсон, 54 роки, подав позов до Європейського суду. Хоче опротестувати рішення парламентаріїв.
— Якщо нічого не доведу в суді, перейменую свій клуб на танцювально-еротичне шоу. Я доведу, що дівчина одягнена тільки у стрінги, не стриптизерка, а танцівниця. Ісландці тяжко працюють. Від еротичних танців вони розслабляються. Почувши про заборону, вони щодня ходять на стриптиз. Але надивитися на дівчат на життя вперед неможливо. Ними треба милуватися щодня.
У закладі Девідсона позмінно працюють вісім танцівниць. Усі легально оформлені.
— Дівчатам без вищої освіти в Ісландії важко знайти роботу. Чому б не заробляти своїм тілом? За рік стриптизерка може заробити на квартиру. В мене суворі правила. До дівчини ніхто не має права і пальцем торкнутися. За її плечима можуть бути великі розкішні крила, на голові — канделябри із запаленими свічами. Якщо раніше публіку "заводив" вуличний стриптиз, то зараз популярними є вишукані шоу.
Найдорожчі виконавиці стриптизу — пілонщиці.
— Працювати на пілоні (шест. — "ГПУ") важко, — розповідає Стю. — Більшість стриптизерок — це колишні легкоатлетки, хореографи, балерини. Триматися однією рукою за пілон і задирати ноги догори до снаги не кожній дівчині.
У Норвегії на власників стрип-клубів і танцівниць в лютому наклали 25-відсоткові податки.
— Влада думає, що ми позачиняємо свої заклади, — говорить Свен Рашмуд з Осло, власник бару "Діамант Го Го". — Стриптиз — це таке саме мистецтво, як опера і балет. Його не можна обкладати високими податками. Наші танцівниці найкращі в Європі. З Норвегії пішов поділ стриптизу на класичний і вуличний, ню та жорсткий. Молодіжна публіка хоче грудей, старша — топлес і еротики. Публіка середнього віку полюбляє яскраві шоу, де стриптиз не обов"язковий.
Канадець Марк Оулд, 20 років, за ніч виходить на сцену чотири рази, заробляє до $1 тис.
— У Канаді торік заборонили працювати стриптизерам-емігрантам. Дозвіл танцювати у клубах дають тільки канадцям. Це збільшило наш заробіток, бо зникла жорстка конкуренція. Власники, щоб зекономити, наймали на роботу дівчат з Азії та Східної Європи. У деяких нічних клубах діяли нелегальні послуги. Можна було зняти танцівницю на годину або ніч.
В Україні стриптизерка заробляє за ніч від 500 до 3 тис. грн.
— Українці ходять на стриптиз не так часто, як наші сусіди росіяни чи поляки, — каже 23-річна Оксана, танцівниця нічного клубу в Полтаві (сценічне ім"я Сексі-Ксю). Удень вона працює офіс-менеджером у страховій компанії. — Більшість дівчат танцюють у рідному місті, а їхні батьки про це навіть не знають. Є клуби, до яких краще не влаштовуватися на роботу. Після співбесіди тобі пропонують підписати контракт, згідно з яким маєш виїжджати на приватні танці в сауну чи на квартиру. Багатьох силують до проституції. У Полтаві є два клуби, де клієнт за гроші може зняти на ніч навіть його директора.
2 
1
Коментарі