У національному заповіднику Гонарецоу в Зімбабве дві сотні голодних жителів за дві години з"їли слона, який важив 6 т. Тварина померла від старості. Ще теплу тушу побачив один із місцевих жителів.
— Вони випатрали кожну частину померлої тварини, — каже очевидець, британський фотограф Даніель Фрод. — Відрізали навіть вуха та хобот. Спочатку запихали його в рот, потім брали попід руки. Жінки складали в спідниці, чоловіки загортали в настегенні пов"язки. Коли м"ясо почало закінчуватися, чоловіки почали битися між собою. На землі залишився тільки скелет. Хто міг, відламував від хребта два голих ребра і волік додому. Із них у Зімбабве варять суп. Його їдять, коли застигне. Увечері прийшов, щоб подивитися на велетенський скелет. Від тварини залишилися лише сліди крові на піску.
Наступного дня Даніель поспілкувався з місцевими жителями.
— Одне плем"я розказало мені, що половину обдертого м"яса вони повісили сушитися, іншу половину зварили і їстимуть тиждень. Нарікали, що слонинина була жорсткою, бо тварина була стара. Відвареним м"ясом годували дітей, дорослі його досмажували на вогнищі.
60% африканців потерпають від голоду. Президент Роберто Мугабе, 86 років, називає зімбабвійців ледачими. 27 лютого він відзначав день народження. На бенкет потратив півмільйона доларів — замовив 4 тис. порцій чорної ікри, 100 кг креветок, 8 тис. омарів, 2 тис. пляшок шампанського "Майот шандон", 500 пляшок витриманого віскі "Чівас".
— У всіх своїх бідах вони винні самі. Ми побудували для них будинки, але вони не хочуть вибиратися зі своїх трущоб. Ми пропонуємо їм роботу, але вони не хочуть нічим займатися. Звикли перебиватися дохлятиною, бо ліниві й не здатні навіть до полювання.
Жителі Зімбабве часто обкрадають "білі" ферми. Так у країні називають угіддя білошкірих людей.
— У нас немає що їсти, — говорить темношкіра Нурі Маньяна, 56 років. — Чоловіка вбили на вулиці. Його тіла я не знайшла. Сусіди кажуть, що бачили, як кілька людей закинули його на плечі й понесли невідомо куди. Може, його з"їли, як зебру чи слона. У мене п"ятеро дітей. Востаннє ми снідали тиждень тому. Встаю до сходу сонця і збиваю з кущів росу і рослинний сік, щоб було чим їх напоїти.
Розказує, що вона була сьомою дитиною в сім"ї.
— Я не пам"ятаю своєї старшої сестри. Мати казала, що батько обміняв її на двох страусів і кілька сотих землі. У Зімбабве дівчат міняють на їжу.
У Маньяни троє синів і дві доньки. Старшій Греті 13 років. У Зімбабве дівчата з 10 років виходять заміж і народжують дітей.
— Я боюся, щоб вона не завагітніла. Виносити дитину в умовах спеки і голоду важко. Коли я була вагітною, їла двічі на тиждень. У мене повипадало волосся і кутні зуби. Дитина народилася лисою і беззубою. Чоловік годував мене відходами, які крав у сусіда. Той їх згодовував худобі.
У країні ціна рису піднялася вдвічі, а пшениці — втричі. Середня зарплата ледь сягає $10.
— Якщо європеєць або американець когось зіб"є на дорозі, міліція попросить у нього 5 доларів і відпустить. Тіло кинуть під парканом або в яму на узбіччі. Навіть родичам ніхто не скаже. За 5 доларів африканець продасть тобі все. За ці гроші в Африці можна тиждень їсти тричі на день.
960 млн людей у світі голодують. Більшість таких — 907 млн — живуть у країнах, що розвиваються. 65% із них — в Індії, Китаї, Конго, Бангладеші, Індонезії, Пакистані та Ефіопії.
1 
1
Коментарі