Кожного дня з ранку до вечора більшість жителів села Паладо, розташованого на Атлантичному узбережжі африканської країни Сенегалу, добувають сіль. Її дістають із викопаних на березі океану ям і складають поблизу. Потім жінки у корзинах, які ставлять на голову, відносять зібрану сіль на більші купи. Чоловіки її пакують у мішки і везуть до найближчої асфальтованої дороги. Там мішок солі продають перекупникам за $2.
— Ми займаємося цим із покоління в покоління, — говорить вождь Паладо Хамат Діоуф. — Для нас та інших прибережних селищ сіль — це єдине джерело життя.
Так само заробляють на життя й жителі всіх інших сенегальських селищ біля океану, на берегах річок та озер у глибині країни.
Майже всі туристи, які приїздять до Сенегалу, відвідують озеро Рожеве, що за 15 км від Дакара, столиці країни. Рожеве мілке, і дно його повністю вкрите шаром солі. Зранку та ввечері промені сонця відбиваються від кристаликів, і вода здається рожевою. Доки туристи милуються красою озера, сотні сенегальців щодня добувають із нього сіль.
Сенегал виробляє близько 350 тисяч тонн солі на рік. Майже 80% її продають іншим країнам Центральної та Східної Африки.
2 
1
Коментарі