Одного дня 84-річний пенсіонер Людвік Зонь з польського містечка Жнін одягнув найкращу одежу і на велосипеді попрямував до автостанції.
Там він сів у автобус і поїхав на залізничний вокзал. Звідти дістався до Варшави, а потім літаком — до Лондона.
Про те, що Зон планував кудись поїхати, ніхто з родичів не знав. Якогось дня він просто зник.
— Дідусь ніколи не їздив далі сусіднього села, — каже внучка Малгожата Кочінська.
Дідусь ніколи не їздив далі сусіднього села
16 поліцейських і 10 пожежників прочесали всі довколишні ліси й поля. Проте пошуки були марними. На той час він уже підлітав до британської столиці.
$3 тис. на квиток чоловік збирав кілька років. Щомісяця він відкладав дещо від пенсії в 600 злотих ($186). Проте омріяна подорож старого тривала зовсім недовго. В суботу в лондонському аеропорту Хітроу його впізнали працівники польського консульства і відправили додому.
— Там у людей прекрасне життя, — сказав Зон після свого повернення. — Я думав, підшукаю собі роботу... Бо тут, у Польщі, в людини немає майбутнього.
В Лондоні Людвік Зонь родичів не мав. Та й англійської він не знає. Але каже, що відразу полюбив цю країну.
— За все життя ніхто не був зі мною таким ввічливим, як британці. Шкода, що мені не дозволили залишитися довше. Хтозна, чи вдасться ще колись тут побувати.
3 
1
Коментарі