Індіанське плем'я каяпо живе у бразильському штаті Пара по берегах річки Амазонки. Налічує дві тисячі людей. Щороку з 1 по 10 травня туди навідуються лікарі-добровольці. Біля поселення вони організовують мобільний госпіталь, забезпечують плем'я одягом і ліками. Хто відмовляється вдягати білизну, носить спідниці з бананового листя.
— Навіщо нам та білизна? Ми живемо серед джунглів, у жарких болотистих місцях. Наші баби й діди ходили голі, — каже вождь племені Сахо-Снек Ману, 38 років. — Наш бог прилетів із небес на буйному вихорі й був із ніг до голови замотаний у щільний кокон. Але у джунглях скинув його і відкрив світові свою подобу.
Мова племені схожа на португальську. 1952-го там побувала перша наукова експедиція.
— Каяпо — це нащадки рабів часів так званої каучукової лихоманки у XIX столітті, — говорить етнолог Хелен Елізабетскі, 69 років. — Деякі поневолені не витримували нелюдських умов праці, тікали у джунглі. Когось роздирали хижаки, хтось рятувався, селився біля водойм, народжував дітей. Це — їхні потомки. Коли завезли їм зубну пасту і мило, вони почали вживати їх як їжу. Ледве відучили.
50 років тому плем'я налічувало понад чотири тисячі осіб. Від контакту з дослідниками половина померли протягом півроку.
— В індіанців немає імунітету до звичайної застуди та інших поширених хвороб, — пояснює Хелен. — Тепер щороку новонародженим робимо щеплення від вірусних інфекцій. Довелося умовляти їхнього вождя дати дозвіл. Він два дні радився із шаманами. Ті вирішили, що боги дозволили їм співпрацювати з нами.
Чоловіки й жінки голять голову від тім'я до лоба. Решту волосся збирають у хвіст. Вистрижені маківки фарбують у червоний колір, на обличчя наносять татуювання. Вважають, це покращує їхній зв'язок із вищими силами.
Усі озброєні ножами, списами і луками.
Чоловіки мають по п'ятеро жінок. Ті виконують усю важку роботу — полюють, рибалять, збирають трави, шукають золото в річках, носять воду і дрова до вогнища. Чоловіки називають себе воїнами. Але оскільки воювати нема з ким, щодня збираються у будинку шаманів на наради, виконують ритуальні танці.
Дітям дають подвійні імена.
— Одне — на честь звірів, які нас оточують. Адже після смерті душа людини переселяється у тварину, — розказує вождь.
Вирощують маніоку — рослину, схожу на картоплю. На святкову вечерю протикають сонну артерію корови короткою стрілою і п'ють іще теплу кров.
Торік плем'я відкрило науковцям свої ліки від безпліддя. Їх готують із 30 трав.
— Вони нібито зміцнюють статеву силу чоловіків і сприяють дітородній функції жінок. Зараз їх досліджують у кількох медичних центрах Бразилії. Якщо властивості трав підтвердяться, на їх основі випускатимемо ліки від безпліддя. Назвемо їх на честь племені, — говорить Хелен.
Чотири роки тому в цих краях побував режисер Джеймс Камерон. Свої враження втілив під час роботи над фільмом "Аватар".
1 
1
Коментарі