Зображена на знімку вагітна жінка — колишній боєць партизанського угруповання "Революційні збройні сили Колумбії". Повстанці охоче брали жінок до своїх лав, але народжу­вати їм не дозволяли. П'ять попередніх вагітностей цієї жінки закінчилися абортами.

Світлина 50-річної Каталіни Мартін-Чіко — одна з шести, які цьогоріч претендуватимуть на звання найкращої в категорії "Фотографія року" на конкурсі World Press Photo. Це найпрестижніша щорічна премія в галузі фотожурналістики. Після конкурсу фотографії переможців представляють на виставці, яку щорічно відвідує понад два мільйони людей у 45 країнах. Щорічна книга з усіма фотографіями переможців публікується декількома мовами. Переможця оголосять на початку березня.

Фотожурналістка зустріла Йорладіс в одному з таборів колишніх партизанів у джунглях колумбійської провінції Гуав'яре. Більше року тому бойовики організації склали зброю. Зі слів фотографа, вона поставила собі завдання знайти цю молоду жінку, оскільки вже одного разу зустрічалася з нею в 2017-му під час своєї першої поїздки в джунглі Колумбії, доки уряд країни домовлявся про перемир'я з партизанами. Вони тоді все ще носили форму і ходили зі зброєю, пояснює Мартін-Чіко.

— Тоді я вперше побачила Йорладіс, вона не була вагітна, у неї не було дітей, і я зробила кілька знімків, — розповідає.

Дев'ять місяців потому Мартен-Чіко повернулася в район розташування табору і виявила зовсім іншу картину. Колишні партизани більше не носили одностроїв, не було контрольно-пропускних пунктів, натомість частина з них залишилася жити тут зі своїми сім'ями. Йорладіс робила перші кроки до нового життя.

— Я зрозуміла, що означала для неї ця вагітність після багаторічної заборони на материнство і всіх тих жертв, які вона повинна була принести заради партизанської боротьби, — каже Каталіна.

Незважаючи на протизаплідні ін'єкції, які в загоні робила жінкам медсестра, ця вагітність вже шоста для Йорладіс: у всіх попередніх випадках вона змушена була робити аборт. Правила партизанів чітко говорили: "Ми приймаємо жінок, але невагітних і дітей".

— Йорладіс далеко не єдина жінка, яка, завагітнівши, змушена була зробити аборт, — розповідає Мартен-Чіко. — Адже наступного дня кожна мала взяти на плечі 50-кілограмовий рюкзак і пройти 8 годин через джунглі, щоб змінити табір. Незважаючи на те, зроблено тобі аборт чи ні. Деякі жінки виношували дітей і народжували в джунглях. Але змушені були відмовлятися від них, — додає.

Фотографії Йорладіс та інших людей з табору партизанів увійшли в альбом Мартен-Чіко під назвою "Переродження".

У день, коли фотожурналістка виявила своє ім'я серед фіналістів World Press Photo, вона спілкувалася з Йорладіс. "Це чудовий посил, тому що два місяці тому я втратила роботу", — радіє Мартен-­Чіко. Її власній дитині, чий батько працює на плантації цукрової тростини, скоро виповниться рік.

— Боже Святий, і цей живіт побачать усі! — вигукнула колишня партизанка, привітавши Мартен-Чіко з номінацією.

×