81-річний іспанець Хусто Ґальєґо з містечка Мехорада дель Кампо поблизу Мадрида вже 45 років будує собор. Він усе робить власноруч. Лише іноді йому допомагають випадкові добровольці. Щоліта попрацювати разом з ним на кілька днів приїздять 20 священиків з Німеччини. Ґальєґо ніколи не був архітектором і не робив жодних креслень. Каже, що весь проект тримає в голові.
Щоранку о шостій будівничий стає до роботи. А раніше, бувало, починав о пів на четверту. Ґальєґо використовує лише залишки з інших будівельних майданчиків або вибірки від виробників, приміром, побиту цеглу, мокрий цемент. Будівельники із сусідніх об"єктів зрідка допомагають матеріалами. Інколи Ґальєґо отримує невеликі грошові пожертви. Дещо заробив, здаючи в оренду вільні ділянки своєї землі, проте з часом їх розпродав.
У молодості Хусто пішов у монастир, але через кілька років захворів на туберкульоз і змушений був залишити стіни обителі. Хвороба перекреслила всі плани. У 36 років, опинившись у сестриному домі в Мехорада дель Кампо, Хусто вирішив збудувати собор. Саме тоді він отримав у спадок шматок землі. Одразу взявся до роботи.
Собор відійде до місцевої єпархії, але там і досі не певні, чи він їм буде потрібен
Зараз уже готові основні приміщення собору. Вони займають майже тисячу квадратних метрів. Хусто збудував також колони, вежі та бані храму. Шестеро племінників допомогли встановити 12-метровий у діаметрі каркас центрального купола заввишки 40 метрів.
Сусіди часто насміхаються з Ґальєґо, називаючи божевільним. Кажуть, що його творіння недовговічне. Та він не зважає на всі ці розмови, що точаться понад два десятиліття.
Нещодавно місцевий торговець залізними виробами погодився поставити всі двері у соборі, а французький художник запропонував оздобити інтер"єр. Це вселяє віру в те, що собор таки вдасться завершити. Сам майстер не знає, коли закінчить роботу. Для цього знадобиться не менш як 10 років, але він про це не любить говорити. Каже, що буде працювати, доки стане сил.
Після смерті Хусто Ґальєґо собор відійде до місцевої єпархії, але там і досі не певні, чи взагалі він їм буде потрібен. Можливо, після смерті майстра його зрівняють із землею.












Коментарі