Священик Російської православної церкви 69-річний Ігнатій Лапкін живе разом з 50 вірянами в селі Потєряєвка. 1983 року тут відкрили літній табір для дітей — Стан святого  Климента Анкірського.

— Стан означає зупинку на шляху до мети, — пояснює Ігнатій. — Дійдуть не всі, але нехай ніхто з подорожніх не буде розчарований.

Щоліта в село приїжджають відпочивати діти з православних родин, а також вихованці інтернатів. За 25 років Стан відвідали 2,5 тис. хлопчиків і дівчат.

Дітей будять вдосвіта, вони йдуть до річки й роблять там зарядку. Потім приносять воду з криниці та допомагають приготувати сніданок. Потім можуть займатися своїми справами — бігати селом, лазити по деревах, гратися на майданчику, гойдатися. Деякі ходять з Ігнатієм у ліс по цілющі трави. Чоловік навчає дітей розрізняти корисні рослини. Вечорами запалюють вогнища, розмовляють про життя святих, співають пісень.

Стан неодноразово намагалися закрити. Місцеві чиновники заявляють, що табір не відповідає санітарним вимогам. Однак відвідувачі Стану в Потєряєвці кажуть, що будинки чисті, білизна випрана, у дворі прибрано.

Потєряєвка розташована за 150 км від міста Барнаул. У 1930-х кілька заможних родин розкуркулили й відправили в трудовий табір. Потім у селі закрили магазини, відключили струм і останні жителі роз"їхалися. Серед них була родина Лапкіних.

Ігнатій закінчив будівельний технікум у Барнаулі та пішов до армії. Вступив до Ризького мореходного училища, але його вигнали через віру. Він цікавився релігією змалку. Записав на магнітофонну плівку 12 томів православних текстів, пізніше зробив аудіоверсію роману Олександра Солженіцина "Архіпелаг ГУЛАГ". За плівки Лапкіна заарештовували.

У 1980-х чоловік вирішив повернутися до Потєряєвки. Разом із друзями та кількома десятками вірян побудував невелику підземну церкву, звів кілька дерев"яних будинків і відновив село. Із часом тут з"явився телефон, струм, приїхав лікар, відкрили бібліотеку та школу. На території села заборонено курити, вживати алкоголь і лаятися.

×