Нобелівську премію з літератури присудили німецькій поетесі й прозаїку румунського походження Герті Мюллер, 56 років.
— Із зосередженістю в поезії та відвертістю в прозі вона описує життя знедолених, — так охарактеризував її роботи Нобелівський комітет.
Герої романів та оповідань Мюллер — депортовані, політв"язні, жертви режиму румунського лідера Ніколає Чаушеску. На початку року письменниця видала роман "Гойдалка дихання" про життя депортованого німця 17-річного Леопольда Ауберґа в трудовому таборі в Ново-Горлівці на Донбасі. Там у 1940-х опинилася і мати письменниці. Але табірне життя згадувала рідко, тому Мюллер збирала матеріали зі спогадів інших депортованих. У 1990-х приїжджала в Україну.
— Та більшість депортованих — це селяни, які не звикли говорити про себе. Розповідали без деталей, для літератури це не годилося. Та й сама мати згадувала табір лише іноді. Наприклад, коли вчила нас чистити картоплю. Сварила, коли лушпайки були товстими, — розповідала Мюллер українським журналістам. — Я знала, що румунський поет Оскар Пастіор також був депортований, і я якось заговорила з ним про це. Тоді ми вирішили працювати над книгою разом, але два роки тому він помер. Роман я дописувала сама.
На 300 сторінках Мюллер описала жахливе ставлення радянських людей до ув"язнених німців, їх примусову роботу на шахтах Донбасу й постійне голодування.
Мати згадувала про табір, коли вчила нас чистити картоплю
Герта народилася в румунському селищі Ніцкідорф у німецькій родині, розмовляла двома мовами. Вивчала німецьку філологію, працювала перекладачем на машинобудівному заводі. Кілька разів спецслужби пропонували їй співпрацю. Вона відмовлялася. За це втратила роботу. 1987-го із чоловіком, письменником Ріхардом Вагнером, перебралася до Німеччини.
— У тому, що вона пише, є неймовірна сила, — каже колишній секретар Шведської академії Хорас Енгдал. — У неї дуже-дуже унікальний стиль.
Герта Мюллер стала 12-ю жінкою-лауреатом Нобелівської премії з літератури. Вона написала 18 романів і видала одну збірку віршів. Її твори перекладені 20 мовами. Українською та російською не видавалися.
829 Нобелівських премій вручили за 108 років існування нагороди.
$1,4 млн отримує лауреат Нобелівської премії. Якщо нагороду здобуває група людей — її ділять порівну.
41 раз лауреатами ставали жінки, чоловіки отримували її 762 рази.
Двічі здобували Нобелівську премію фізик і хімік польського походження Марія Склодовська-Кюрі, американський хімік Лайнус Полінг, фізик із США Джон Бардін та англійський біохімік Фредерік Сенґер.
Двоє лауреатів добровільно відмовилися від премії — французький філософ і літератор Жан-Поль Сартр 1964 року і в"єтнамський революціонер Ле Дюк То 1973-го. Німецьких учених Ріхарда Куна, Адольфа Бутенандта і Ґерхарда Домагка примусив повернути премію Гітлер. Борис Пастернак також не отримав нагороду з політичних причин.
У 25 років отримав премію наймолодший лауреат англійський фізик Вільям Лоренс Бреґґ. Найстаршим став американський економіст 90-річний Леонід Гурвич.
"Стиль письменниці — суворий, лаконічний"
Поет і публіцист Андрій Бондар, 35 років, перекладав твори лауреатки.
— Герта Мюллер — це насамперед стиль і мова її творів. Суворий, лаконічний, пронизливий. По-справжньому добра література народжується там, де погано, де людина людині вовк. Але секрет цієї письменниці якраз у тому, що вона дає не локальні, а універсальні відповіді. Її антитоталітаризм не спрямований у минуле, не є порахунком за стражденну молодість. Тексти її про те, що може статися будь-де і сьогодні. Мюллер тонко відчуває механізми терору системи як такої. Нобелівська премія для неї багато в чому несподіванка, оскільки її кандидатура в числі реальних претендентів не розглядалася.
3 
1
Коментарі