"Ми дзвонили доньці Джейн, після того, як літак приземлився в Москві", — розповідають "ГПУ" 48-річні Едрієн і Пол Джейкобс із Лондона про вибух в аеропорту Домодєдово 24 січня.
— Я, — каже Едрієн, — завжди боюся, що лайнер упаде. Тому одразу після посадки набираю номер її телефону. Дочка, їй 26 років, підняла трубку. Чекала багаж. А тоді ми почули гучний звук, і зв'язок обірвався. Вона подзвонила за дві години. Не могла говорити від жаху. Сказала, що їй сильно обпекло обличчя. Рятувальники не розуміли англійської. Казала, що всюди кров, людські кінцівки. Нарахувала десь 50 тіл. Перед нею багаж отримував якийсь чоловік. Йому відірвало обличчя. Джейн була в такому шоці, що серветками витирала кров із цього трупа. Шукала в сумці антисептик. Дякувала йому, бо інакше загинула б. Тоді її нарешті знайшли наші друзі, які зустрічали. Рятувальники хотіли відвезти Джейн до лікарні, але у доньки почалася істерика. Зараз вона у приватній клініці. Там кажуть, що в ногах є осколки. Вона цього не відчула спершу. Говорила, що назад полетить через Київ або Гельсінки. Ми хотіли поїхати на Олімпіаду в Сочі, але передумали.
— Із Хургади прилетіла мама, — каже 26-річна москвичка Олена Сочник. — Вона першою отримувала багаж, тому вийшла швидко. Біля виходу чекав тато. Вони виходили із зони, коли стався вибух. Мама впала на коліна. Тата оглушило, йому відірвало шматок вуха і розірвало плече. Вони хотіли вийти якнайскоріше, але виходи перекрили. Мама має перелом ноги. Тато її кілька годин носив на руках. Кинув мені есемеску: "Здесь взрыв. Мы живы". Так я дізналася, що сталося. У листопаді мама перенесла інфаркт, ми відправили її на море підлікуватися. Зараз накачана наркотиками, бо їй увесь час ввижалася чиясь відірвана голова. Своєї валізи не забрала. Її відкинуло назад, сумка вся просякла кров'ю.
26-річний Олександр Дєдков про вибух дізнався через дві години:
— Подруга розповіла, що її знайома чекала свого рейсу й бачила, як з аеропорту вибігали обгорілі люди. На візках возили закривавлені тіла.
— Ми виходили із зали прильотів до автомобіля. Прогримів дуже потужний вибух. Нам здалося, на аеропорт упав літак, — розповідає британець Марк Ґрін, що летів із Лондона. Його літак приземлився за 7 хв. до вибуху. У той час він був у зоні, де видають багаж. Каже, в черзі за валізами стояли тисячі пасажирів.
— Я бачив смертника зі спини. Це був чоловік — один із тих, хто зустрічав. Мене врятували дві колони — я опинився між ними. Людей розривало на шматки. Електрика зникла, повно чорного диму. Люди рвонули до виходу, я — теж. Думав, буде другий вибух. А потім повернувся назад. Дивлюся: поранені, фрагменти тіл, чоловік без ноги. Схопив багажний візок, поклав на нього цього чоловіка і повіз до виходу, — згадує житель Підмосков'я Артем Жиленков. Близько 16.00 він приїхав в аеропорт зустрічати знайомих.
1 
1
Коментарі
3