"Намагаюся запам"ятати назву нового свята. Два слова з трьох викликають глухе роздратування", — написала знайома із Саратова. Я їй вдячний. Вона передала думку, яку я не міг сформулювати вже не перший день, намагаючись пояснити власне ставлення до дня 4 листопада. Тепер зрозумів — нове свято дратує тим, що фальшиве вже на рівні слів.
Якщо хто не знає: Держдума Росії скасувала одне свято — 7 листопада , і запровадила нове — 4 листопада (День народної єдності). Обґрунтування таке: 4 листопада 1612 року ополченці Мініна і Пожарського остаточно "звільнили Москву від польських окупантів", "громадянське суспільство" перемогло інтервентів.
В убитих "бойовиках" місцеві жителі впізнавали однокласників
Дамо спокій історії (більшість фахівців, гадаю, вдосталь посміються над темою єдності народу в середньовічній війні). Звернемося до філології. Слово "єдність" будівничі нової державної ідеології використовують так часто, що це схоже на гіпноз. Але якщо це гіпноз, то чому він не діє? Чому я звертаю увагу на "дрібниці", які не мають нічого спільного з єдністю?
Путін доручив урядові збільшити зарплату лікарям. Виділили півмільярда бюджетних доларів. Але згодом з"ясували, що підвищення стосується лише терапевтів, а це — максимум десята частина всіх російських лікарів. Інші 90 відсотків за колег не дуже раді. Більше того — не приховують роздратування.
Нещодавно "єдність" народу було продемонстровано в Нальчику. Місто намагалися захопити не найманці-араби або загони Басаєва, а свої — в убитих "бойовиках" місцеві жителі впізнавали однокласників, однокурсників, сусідів. Невже їм не розповіли про Мініна і Пожарського? А може, навпаки — розповіли?
Тому-то й святкувати нічого не хочеться. Але ж треба чимось зайнятися — вихідний як-не-як. Ось допишу цей текст, ляжу на дивані й подивлюся фільм "Російський бунт" — про пугачовщину та справжню народну "єдність".
3 
1
Коментарі