Нещодавно до нашої редакції зателефонували з Києва. Пояснили, що наші координати випадково знайшли в Інтернеті. Запитали, чи ми не можемо допомогти зустрітись із представниками великих магазинів електроніки у Варшаві.
— Добре, — відповів я. — Напишіть електронною поштою, що саме вас цікавить.
З'ясувалося, що має приїхати аж 30 українських менеджерів! Тільки тоді я усвідомив, що до мене звернулися не просто за порадою. Ішлося про бізнес, і то були перші в моєму житті справжні ділові переговори.
У сусідній газеті для управлінців хвилин за п'ять ми склали список телефонів. Саме з їх власниками хотіли познайомитися українці.
Але ж бізнес якраз в тому й полягає, що нічого не робиться задарма. То скільки грошей запросити?
Поляк мудрий по шкоді
— Я також не знаю, скільки це може коштувати, — повідомив шеф. — Зробимо так: компанія візьме за це символічних 30 євро, а решта — вам, — махнув рукою і пішов.
Треба було зібратися на ділову нараду.
— Як заробляти гроші, то заробляти, — відважно почав мій колега Сташек, якого ми теж взяли до спілки. — Скажемо їм — 3000 злотих. Це приблизно 750 євро.
Коли я мав вписувати цю ціну в листа до українців, Сташек схопив мене за плече:
— Стривай, якщо їх тридцять, то за готель у Варшаві вони заплатять більше, ніж за наші послуги. Напиши 3000, але не злотих, а євро.
Аргумент про готелі мене переконав. Давлячись від сміху, ми вдрукували ціну за нашу послугу: 3000 євро.
Що ми робимо? Це ж безумство — так нахабно відшивати клієнтів, думалось мені. Але нічого вже не можна було виправити: лист пішов до Києва. Поляк мудрий по шкоді — каже наше прислів'я.
Наступного дня прийшла відповідь із України: "З ціною згодні".
— Безумство — також спосіб! — вигукнув Сташек, коли я повідомив йому радісну звістку.
1 
1
Коментарі