Індіанці племені Лакота, що живуть на півночі США, минулої середи заявили у Вашингтоні, що збираються проголосити незалежність. Лідери племені на чолі з Расселом Мінсом, 68 років, надіслали Держдепартаменту країни заяву, що розривають угоди, підписані з урядом США понад 150 років тому.

Захисник прав корінних народів Рассел Мінс вважає ці договори "беззмістовними словами на папері". Він стверджує, що США неодноразово порушували їх умови, щоб украсти землі та культуру індіанців.

Мінс пообіцяв створити власну державу, громадяни якої отримають нові паспорти та водійські посвідчення. Він хоче звільнити від податків кожного представника племені, який відмовиться від громадянства США.

Індіанці Лакота є частиною народності Сіу, що складається з семи племен. Вони живуть у резерваціях на півночі штату Небраска, у штатах Міннесота, Південна та Північна Дакота і Монтана. Тут нараховують близько 113 тис. людей. Ще 3 тис. індіанців Сіу живуть у Канаді.

За умовами договорів із США, племена Сіу мають часткову автономію з органами самоврядування. Їхні представники є у владних структурах штатів.

Але активісти Лакота вважають, що їх пригнічують. Як доказ наводять деякі статистичні дані. За ними, середня тривалість життя представників Лакота становить 44 роки — один із найнижчих показників у світі. Рівень самогубств серед підлітків у племені на 150% вищий, ніж у США. Смертність серед новонароджених перевищує середню по країні у п"ять разів.

Лідери Лакота розпочали кампанію за незалежність ще 1974 року. Тоді вони створили документ за зразком декларації про незалежність США від Англії 1776 року. Оголосити про намір відділитися вони вирішили після того, як у вересні цього року ООН прийняла декларацію про права корінних народів.

Політики сумніваються, що Мінсу та його прихильникам вдасться здійснити свій задум. Адже він є лише громадським діячем і не має реальної політичної влади. До того ж лідери інших племен Сіу відмовилися підтримати його ініціативу.

×