— Від нас лишились шкіра та кістки. Ми витримали б, можливо, ще одну ніч, — розповідає австралієць Марк Сміт, 49 років. Він і 30-річний новозеландець Стівен Фрімен провели 11 днів у відкритому морі без їжі та води.
— У нас залишились тільки дві губки і весло. Тільки завдяки силі волі ми вижили, — каже Сміт. — Ми змушені були робити жахливі речі, наприклад, пити власну сечу.
П"ятого грудня двоє чоловіків відпливли з Гонконгу на моторній яхті. Її вони повинні були доставити новому власникові в Сідней (Австралія). Але вже через 24 години один із двигунів вийшов із ладу. Сміт повернув човен назад, але раптом почався шторм.
— Яхта затонула за 60 секунд, — розповідає Сміт. Разом із напарником вони опинилися в рятувальному надувному човні. Але вже за півгодини десятиметрова хвиля їх перекинула. Запаси їжі та води, сигнальні ракети і рація — усе опинилося під водою.
Ми змушені були пити власну сечу
Досі чоловіки не знають, як їм удалося вижити. Підбадьорювали один одного, як могли. Губками вони збирали дощову воду і тамували несамовиту спрагу. Але найбільше боялися ночі. Страшно було залишитись самому, якщо іншого змиє в море. Їхній човник перевертало майже щогодини. Жодного разу одяг чоловіків повністю не просох.
— Ніч — це був жах! Щоб зігрітись, ми тулились один до одного, як малі діти, — згадує Сміт. На одинадцятий день він уже ледь тримався.
Минулої суботи голих і виснажених чоловіків помітили в"єтнамські рибалки. Їх вони забрали до лікарні на найближчому острові. Сміт і Фрімен навіть не могли самостійно йти. Шторм, який вони пережили, забрав життя понад 40 людей у В"єтнамі. Сотні залишись без житла.
Зараз життя Сміта і Фрімена у безпеці. До Різдва обидва сподіваються потрапити додому. Бажання плавати після пережитого не зникло.












Коментарі