Запросять чи ні Україну в НАТО?

У Вільнюсі 11-12 липня відбудеться саміт НАТО. Україна активно працює і не втрачає надії отримати на ньому запрошення на вступ в Альянс. Рішення щодо цього серед членів оборонного блоку ще немає. Президент Володимир Зеленський наразі теж не анонсував, чи поїде на зустріч. Раніше він сказав, що не бачить сенсу їхати у литовську столицю, якщо Київ не отримає там перспектив членства.

Поїде чи не поїде Зеленський до Вільнюса?

Глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україні важливо отримати у Вільнюсі рішення про членство з відкритою датою вступу.

Посол України в НАТО Наталія Галібаренко заявила, що очікує почути на саміті конкретні плани щодо вступу, але важливо зрозуміти, що членство дуже малоймовірне до закінчення війни. Однак, за її словами, зараз від партнерів важливо отримати політичне рішення про майбутній вступ.

Президент США Джо Байден буде на саміті. Зеленський закликав Байдена запросити нашу державу до Альянсу. На думку українського лідера, глава США приймає вирішальне рішення про те, чи буде Україна в НАТО, чи ні.

Глава МЗС Великої Британії Джеймс Клеверлі вважає, що Україна може вступити в НАТО за спрощеною процедурою за прикладом Фінляндії.

 

Литовський президент Ґітанас Науседа закликав союзників по Альянсу дати "зелене світло" на членство для Києва. Він порадив відкинути всі страхи перед Росією, бо Москва сприймає обережність за слабкість. Натомість НАТО своїм рішенням може заохотити українських воїнів на полі бою.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг напередодні саміту повідомив, що мав гарну розмову з Зеленським. Він заявив, що у Вільнюсі члени Альянсу ухвалять рішення щодо посилення підтримки на довгострокову перспективу, оновлення політичних зв'язків і наближення України до НАТО.

"Україні від НАТО потрібні гарантії безпеки на зразок тих, які США давали Ізраїлю"

"Україні на саміті важливо отримати два важливі рішення, які покажуть серйозність намірів наших партнерів. Це гарантії безпеки на зразок тих, які США давали Ізраїлю. Можливо, гарантії, які отримали Фінляндія та Швеція на шляху до НАТО. А також політичне рішення від усіх членів, що Україна буде в Альянсі", - сказав "24 Каналу" політолог Олексій Буряченко.

"На саміті вирішуватимуть багато запитань щодо натівської домашньої роботи. Українське питання лише одне з багатьох. У нас є ілюзія, що якщо Україну приймуть у НАТО, ситуація стане більш стабільна. В Альянсі деякі члени вважають, що прийняття нашої країни може дестабілізувати НАТО", - розповів "24 каналу" військовий експерт Михайло Самусь.

"У США є думка відкласти запрошення України на саміт 2024 року у Вашингтоні. Мовляв, у рік президентських виборів в Америці це спрацює краще. Це було б помилкою. Історичні рішення мають найвищу ціну, коли їх приймють в історичний момент, а не під час праймеріз. Бездіяльність створює недовіру, яку непросто подолати. А саміт 2024 року буде часом для інших рішень. Перемога у війні з Росією була б найкращим лозунгом президентської кампанії Байдена. Також буде величезною помилкою думати, що запрошення Києва в НАТО можна перенести на майбутнє так само безпечно, як США відкладали постачання озброєнь. Додаткова і невизначено довга пауза дасть Росії сигнал, що вона має вето на вступ України в Альянс. Якщо вирішать, що Україна отримає запрошення після виконання певних умов, Росія зробить все, щоби ці умови не настали, або їхня оцінка зі сторони окремих гравців у НАТО ніколи не була позитивною. Так працюватиме російське гібридне вето, якщо його не зупинити зараз. Тож від рішень, дій чи бездіяльності Байдена і його команди буде залежати світовий порядок у найближчі десятиріччя і збереження або ні тисяч життів", - пише в редакційній статті "Українська правда".

"Пора покласти край вето Росії на приєднання третіх країн до НАТО"

Європарламент 15 червня прийняв резолюцію, в якій закликав союзників по НАТО запросити Україну до членства. За проголосували 425 євродепутатів, проти – 38, утрималися - 42.

Депутат Європарламенту Ільхан Кючюк у колонці у виданні Euractiv теж відстоює думку, що Україні слід дати перспективи членства у Вільнюсі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росіяни робили величезні ПОМИЛКИ" - морпіх США про підготовку ЗСУ, контрнаступ і перемогу України

"Весняний наступ у розпалі. Українці мужньо воюють переданою нами зброєю, звільняючи територію, яка понад рік під російською окупацією. Дехто вже думає, яким буде майбутнє України після війни. Проте в деяких європейських столицях поширюється небезпечний наратив, що є альтернатива членству України. Вона полягає в тому, що Київ буде сірою зоною між демократичним світом і Росією, постійно перебуваючи у стані війни, але зможе дивним чином процвітати, мати сильну армію і постійну фінансову та політичну підтримку західних союзників. Ніби український народ ще не вирішив приєднатися до демократичного світу. Незручна правда в тому, що будь-яка альтернатива членству буде сприйматися як ще одна поступка Заходу Кремлю, щоб не "провокувати" Росію", - пише болгарський депутат.

 

"Майбутній саміт - не просто інший. – продовжує він. - Йому слід виправити серйозні помилки минулого - Будапештського меморандуму 1994 року та Бухарестського саміту 2008 року. Більше того, це прекрасна нагода дати Україні гарантії безпеки, які виходять за рамки посилання зброї. Київ добровільно відмовилася від величезного ядерного арсеналу, третього у світі. Пора покласти край вето Росії на приєднання третіх країн до НАТО. Ще в 2008 році українцям сказали, що вони колись приєднаються до Альянсу. Пора виконати обіцянку, офіційно запросивши їх приєднатися".

"Значна частина західної політичної еліти стурбована, що якщо Україна отримає запрошення, війська НАТО будуть в Бахмуті штурмувати позиції Росії. Ніщо не може бути дальшим від істини. Стаття 5 застосовується виключно до повноправних членів, і досягнення цього статусу потребує складної та тривалої процедури. Запитайте про це у шведів. Доки Україна зможе стати членом НАТО, вона матиме багато нагод повернути свої території, включаючи Крим. Прецедент є. НАТО має досвід прийому країн з окупованими територіями - Німеччина. Західна Німеччина приєдналася до Альянсу в 1955 році, а Східна, яка була під радянською окупацією, стала членом лише в 1990 році, під час возз'єднання", - пише депутат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українські пілоти на F-16 закриють українське небо

"Також Україна буде більше вкладати в НАТО. – веде він далі. - Вона є оплотом для всього східного краю Альянсу, вносячи цінні уроки. Одним із прикладів є те, як українські військові показали, що принцип децентралізації НАТО, який дозволяє передати рішення підлеглим, ефективно працює з меншими групами професійних солдатів, але не ідеальний у повномасштабному конфлікті за участю військових строкової служби. Україна розповіла НАТО про важливість креативності, місцевих ініціатив, цивільної підтримки армії та цивільної оборони. Протягом війни Київ сприяв вдосконаленню правил, стандартів і протоколів НАТО, збільшуючи здатність Альянсу брати участь у сучасних конфліктах високої інтенсивності".

"Україна також пропонує нам неперевершений досвід у боротьбі з гібридними загрозами, веденні інформаційної війни та забезпеченні надійності державних установ і життєво важливої інфраструктури. Зараз мільйони українців вдосконалюють свої здібності в найжорстокішому конфлікті, свідком якого була Європа за останні 78 років. Найближчим часом саме українські військові вчитимуть солдат НАТО, а не навпаки", - пише Ільхан Кючюк.

"НАТО має послати сигнал Путіну, що часи вторгнення до сусідів, щоб перешкодити їм приєднатися до НАТО, минули. Пора зробити це. Будь-який інший "компроміс" призведе нас до ще однієї війни до кінця цього десятиліття", - завершує він.

"НАТО має перейти від риторики до практики наближення України до членства"

Про ризики неприйняття України в НАТО також пише в дослідженні аналітичний центр "Рада зовнішньої політики "Українська призма".

Зволікання з визначенням майбутнього України призводить до підвищення ризиків використання антинатівських наративів в Україні, в членах Альянсу, та в світі загалом. Це негативно впливає на імідж НАТО як такого, що боїться Росії, і дозволяє Кремлю формувати його стратегічне бачення та майбутнє. НАТО має перейти від риторики до практики наближення України до членства. Цей рух двосторонній. Відповідно мають бути теж українські реформи та внесок Києва в європейську безпеку. Альянс має перейти від розмитої політики "відкритих дверей" до чіткого формулювання і бачення перспектив членства. Україна вже має бути запрошена на зустрічі Північноатлантичної Ради в тому ж форматі, що Швеція і Фінляндія, поки вони очікували членства. Це стане потужним сигналом щодо намірів Альянсу. Відмова Україні буде означати перемогу Росії, поразку демократії і принципу рівності всіх суверенних держав.

Відповіддю на перестороги щодо можливої ескалації, мають бути аргументи, що Україна не була членом Альянсу в 2014 році та в наступні дев'ять років. Це не зупинило від повномасштабної агресії РФ. Відповідно існує необхідність пошуку нових форматів для стримування Росії та забезпечення української та європейської безпеки. НАТО щодо цього найбільш надійний та перевірений формат. Це не НАТО розширяється, а Україна прагне членства, так само як свого часу прагнули країни Балтії та Центральної Європи. Членство Києва не є перерозподілом сфер впливу в Європі, а суверенним вибором держави, яка прагне стати частиною демократичного світу, альянсу держав, принципи і цінності якого поділяє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Путіна нестабільна психіка й він загрожує геополітичній стабільності у світі" - колишній прем'єр Австралії

Щодо ядерної ескалації з боку Росії, то відсутність чіткої реакції та солідних безпекових гарантій для України зі сторони НАТО створює передумови для ядерного шантажу, який не має чіткої географічної прив'язки. У разі російських терористичних актів на ЗАЕС, про високий ризик яких попереджають українські спецслужби, катастрофічні наслідки можуть бути відчутними для природи та населення усіх європейських країн. Така загроза може зберігатись протягом тривалого часу, зважаючи на готовність Росії до використання всіх засобів неконвенційного та негуманного ведення війни.

Україна станом на 10 червня мала формальну підтримку членства в НАТО від 20 з 31 члена Альянсу. Про це повідомив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.

×