У південно-східній провінції Китаю Цзянсі у населення масово конфіскують труни. Влада вимагає, аби тіла мертвих лише спалювали в крематоріях. Це потрібно задля економії території.
Люди не підтримали ідею. Вона суперечить релігійним традиціям, повідомляє South China Morning Post."Найгірше, що вони конфіскують не тільки труни, але і забороняють місцеві ритуали поховання. Ніяких трун, надгробних плит. Влада конфіскувала 2 труни з дому моїх бабусі та дідуся. Їм по 70 років. Ці труни зберігалися в залах, присвячених предкам, більше 30 років. Їх зробили з дерев, що ростуть на нашій землі", - каже пересічний китаєць.
У Китаї прийнято, щоб труна знаходилася у будинку тривалий час. На кожну збирають кілька років. Коштує близько 5 тис. юанів - $732. Влада компенсує лише 2 тис. юанів.
Люди протестують проти нових правил. Лягають у труни, аби їх не забрали. Користувачі соцмереж також повідомляють, що деякі тіла викопують із могил і спалюють, не зважаючи на протести родичів.
Місцева влада планує зробити кремацію єдиним легальним способом поховання у вересні цього року. Вилучені труни спалюють і душать тракторами.
На одному із відео є кадри, де службовці виймають труп із гробу під час церемонії та виносять на вулицю.
善良的江西老俵低估了狗官们的无耻!站起来反抗,打跑狗官们!
— 中国爆料革命全球协调中心冤假错案曝光台(推特) (@king19890604) 31 июля 2018 г.
江西平坟事件。这位老人为了能土葬,赶在政策前喝农药自杀,结果还是被撬开棺材拉走了。
动用警力強闯祭奠现场抢尸。请问还有哪个国家的执法者敢如此张狂妄为? [转] pic.twitter.com/8oaWnErP3E
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Краса і містика - як в Instagram продають людські черепи
У сусідній провінції Шандунь після введення такої ж заборони місцеві звертаються до торговців тілами. Купують безіменного небіжчика, тіло спалюють. Надають владі спеціальний сертифікат про кремацію. А родича таємно ховають у невідомому місці.
На столичному Байковому кладовищі поруч із могилами видатних українців поховали жінку. Ким вона була за життя, невідомо.
Замість створення національного пантеону керівники Байкового нахабно продають місця, не думаючи про те, що країна потребує й заслуговує на місце пам'яті та гідності, вважає український журналіст Вахтанг Кіпіані.




















Коментарі