У понеділок, 20 червня, Балтійський флот Росії почав позапланові навчання ракетних і артилерійських підрозділів у Калінінградській області. Наступного дня секретар радбезу РФ Микола Патрушев приїхав у Калінінградську область на нараду з нацбезпеки. Спікерка російського МЗС Марія Захарова почала погрожувати Литві ледь не війною, сказавши, що скоро "буде не до розмов". Приводом стало рішення Литви обмежити транзит автотранспортом і залізницею підсанкційних товарів до російського анклаву через територію Литви. Вільнюс це зробив для виконання санкцій ЄС проти РФ, запроваджених у п'ятому пакеті у відповідь на вторгнення росіян в Україну.
Російське МЗС викликало посла ЄС в РФ Маркуса Едерера. Заявили, що будуть "дії у відповідь". Напередодні покликали й тимчасово повірену у справах Литви Вірґінію Умбрасене. Назвали дії Вільнюса "відкрито ворожою провокацією". Російський сенатор Андрій Клімов пішов ще далі, заявивши, що якщо Литва не скасує рішення, в РФ будуть "розв'язані руки". Gazeta.ua поговорила про це з литовською політологинею Довіль Якнюнайте.
Як реагує литовська влада на погрози Кремля?
Не весь російський транзит закритий, а лише частина, яка підпадає під санкції ЄС. Це приблизно половина товарів, які йшли з Білорусі в Калінінградську область через литовську територію. Це насамперед будівельні матеріали й вироби з металів. Усе, що можна використати для ведення війни. Вони все ще можуть постачати потрібні їм товари морем. Щоправда, більшість суден там або належать Фінляндії, яка хоче приєднатися до НАТО, або в Чорному морі, звідки не можуть їх вивести.
У перші дні реакція литовських політиків на російську істерику була доволі емоційною. Багато хто не зрозумів, про що йдеться. Адже про закриття руху для підсанкційних товарів Росії було відомо заздалегідь. Зараз влада намагається пояснити населенню. Холодно, без емоцій, чітко.
Про те, що Литва заборонить транзит для частини російських товарів, росіяни знали вже близько місяця
Це рішення не Литви, а всього ЄС у рамках пакету санкцій. Усі заборони на транзит відбуваються згідно з планом, про який росіяни знали ще близько місяця тому. Тож пристрасті зараз зменшилися.
Також очікуємо, щоб подивитися, якою буде реакція Росії в діях. Чого саме на практиці чекати від Москви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилає Україні достатньо зброї, щоб вижила, але замало для перемоги" – американська експертка Мелінда Гарінґ
Як литовські експерти оцінюють перспективу воєнної відповіді Росії?
З того, що чула від експертів, загроза воєнної реакції невелика. Визнають, що росіяни образилися та злі, але це не причина починати війну з НАТО. Особливо, якщо врахувати, що їх сили в Україні потріпані й не мають спроможності захопити навіть Донбас.
Литовські війська достатньо підготовлені, щоб зупинити на потрібний час росіян, перед тим як союзники в НАТО прийдуть на допомогу?
Ми підготували достатньо велику кількість необхідних військ і розмістили їх в місцях, де можливий удар. Були численні навчання, пропрацьовували такі загрози. Військово максимально приготувалися. Але війна – це завжди відсоток неочікуваного. Хоча максимально готувалися до різних дій з боку Росії.
Росіяни не мають засобів, щоб зараз зашкодити Литві
Які варіанти російських дій зараз найімовірніші?
Росіяни не мають засобів, щоб зашкодити Литві. Якщо серйозно не розглядаємо воєнну операцію, то найімовірніша відповідь – економічна та дипломатична. Литва – одна з перших країн, яка практично повністю відмовилася від російських енергоресурсів. Також наша торгівля мало відчує розрив з білоруською і російською сторонами. A дипломатичні відносини між нашими країнами й так зведені до мінімуму. Їх немає на найвищому рівні, є лише на найнижчому з можливих. Тож вони й так практично заморожені.
Найгірше, що може зробити Росія, – підняти свою незначну п'яту колону в Литві
Колись економічно ми більше залежали від Москви, від їхньої енергетики. Будь-яка економічна реакція Москви буде для нас незначною, в окремих секторах.
Найгірше, що може зробити Росія – підняти свою незначну п'яту колону в Литві. Почати внутрішні суперечки в країні, спричинити політичну нестабільність, провести пропагандистського кампанію проти нас.
Раніше президент США Джо Байден обіцяв захищати кожен сантиметр території НАТО. Зараз спікер Держдепартаменту Нед Прайс запевнив, що 5-та стаття про захист всіх членів працює і надійна як ніколи. Чи влада Литви повністю покладається на НАТО, чи є сумніви, що Альянс може піти на війну проти Росії заради Литви?
Таких сумнівів населення не має. Раніше більшість вірила, що НАТО захистить. Наші керівні партії та влада запевняли нас в цьому не раз. А також інші члени Альянсу, що обов'язково нас захистять.
Загрози переростання будь-якого конфлікту з Росією в ядерну війну є
Чи в США знайшли стратегію поведінки у відповідь на постійні залякування Володимира Путіна ядерним ударом? Цей шантаж працює?
Загрози переростання будь-якого конфлікту з Росією в ядерну війну є. США й союзники, особливо впродовж чотирьох місяців війни в Україні, активно працюють над стратегією відповіді на такі загрози. Нас теж це хвилює. Але в контексті реалізації загроз Москви підхід Америки такий: не реагувати на ці висловлювання російських пропагандистів і чиновників, не втягуватися в безперспективні дискусії про те, що буде, якщо почнеться ядерна війна чи обмін ядерними ударами. Це не має сенсу. Тільки загострює ситуацію.
Ця стратегія комунікації доволі чітка. Вона не означає відсутності реакції на відповідні загрози з боку Росії. Водночас Америка й союзники стежать за діями РФ щодо переміщення їхніх сил і щодо рівня ядерної загрози.
Загрози ядерної ескалації є, але не надто реалістичні. Радше спроба залякати населення країн Альянсу.
Америка натомість намагається провести деескалацію війни Росії проти України. Не дати їй вийти за межі вашої країни, щоб не було загрози розвитку сценарію за найгіршою траєкторією.
Польща й Литва – дві найантиросійськіші країни в західній коаліції
Чи влада Литви й суспільство сприймають погрози Росії зараз як певну відповідь на значну допомогу литовців Україні в озброєні та гуманітарному напрямі?
Ні, це окремі теми, хоч пов'язані. Польща й Литва - дві найантиросійськіші країни в західній коаліції в контексті цієї війни.
Немає значення, чи образиться Москва. Якщо Росія захоче знайти передумови для чергової агресії, то знайде. Вони вже винні в неспровокованій агресії проти суверенної країни й численних воєнних злочинах. Ситуація з транзитом в Калінінградську область нічого не змінює.
Для Росії ми вже настільки "погані хлопці", що якби могли щось нам заподіяти, то вже б зробили. Але не можуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Шанси порозумітися з Росією – нульові" – посол США при ОБСЄ Майкл Карпентер
Як за чотири місяці російського вторгнення в Україну змінювалися погляди литовців на війну?
Вкрай негативне й осудливе. Єдине, що змінилося, увага до питання. Зараз її менше, ніж на початку. Нижчий рівень емоційного залучення литовців.
Після початку війни, а особливо викриття злочинів на Київщині, був вибух суспільного обурення, злість через злочини росіян.
Загалом підтримка України не змінилася. Останній пік залученості до події в Україні був, коли литовці збирали гроші на Bayraktar (литовський журналіст Андрюс Тапінас 25 травня розпочав кампанію зі збирання коштів на Bayraktar для України, діставши згоду на потенційну купівлю від міністерств оборони Литви й Туреччини, і виробника. 26 травня заради цього провели ефір за участі топпосадовців Литви та українського посла. Більшість внесків були від кількох до €500, і були з Литви й інших країн. До кампанії долучилася експрезидентка Даля Ґрібаускайте, чинний президент Ґітанас Науседа, прем'єрка Інґріда Шимоніте й міністр оборони Арвідас Анушаускас. Кампанія завершилася за три дні після старту. Після цього Туреччина вирішила подарувати безпілотник для передавання українським військовим, на який литовці зібрали €5 млн. €1,5 млн із зібраної суми перерахували міноборони Литви. Вони пішли, щоб купити боєприпаси для дрона, а ще €4,4 млн спрямували на іншу допомогу Україні. Цього понеділка Тапінас заявив, що передасть Україні ще 110 антидронових гармат EDM4S. – Gazeta.ua). Зараз дещо менше уваги, але може бути, що через кілька днів чи тижнів знов буде емоційний сплеск.
Після 24 лютого відчуття небезпеки серед різних груп литовського суспільства значно зросло. Відтоді супроводжує нас
Литовці зараз почуваються так само безпечно, як раніше?
Після 24 лютого відчуття небезпеки серед різних груп литовського суспільства значно зросло. Відтоді супроводжує нас. Її іноді підживлює російська пропаганда, яка все-таки потрапляє в литовське суспільство. Більшість литовців критичні до цього.
Зброя надходить, але занадто повільно, щоб сталися переломні зміни
Як військові експерти в Литві бачать перспективи війни в Україні?
Більшість, на жаль, не бачать доброго виходу із ситуації. В Україні змінюється тактична ситуація на полях боїв, але стратегічна – незмінна. Бачимо загальну картинку, що війна переросла в затяжну позиційну війну на виснаження з великою кількістю жертв. Українське суспільство знекровлюється.
Доки в Україну не надійде достатньо багато західного озброєння, щоб переломити ситуацію, нічого не зміниться. Зброя надходить, але занадто повільно, щоб сталися переломні зміни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є чотири сценарії ядерних ударів Росії по Україні" – оглядач Ерік Шлоссер
Чи Литва як член НАТО тисне на союзників в Альянсі, щоб швидше й більше постачали необхідного озброєння?
Влада намагається підштовхнути там, де може щось зробити. Особливо на рівні Європи – на Німеччину, Францію, інші країни Євросоюзу. Часто це неформальні розмови. Також допомагає розв'язати логістичні проблеми з постачанням.
Литовське суспільство готове допомагати українцям настільки довго, скільки триватиме війна?
Україна залишається в центрі уваги нашого суспільства. Але, очевидно, увага з часом спадатиме.
2 
1
Коментарі