Питання довіри - як живе село без дверей

4

Мешканці індійського села Шані Шінгапур у штаті Магарашта не замикають своїх будинків. Так продовжують давню традицію впускати сусідів та мандрівників.

За легендою, 300 років тому всі будинки у селі не мали дверей. Зараз не замикають навіть готелі, магазини, банки і поліцейські відділки. У Шінгапурі нема жодної крамниці, де продаються ключі і замки. Місцеві вважають, що їх захищає божество, розповідає ВВС.

У селі близько 200 будинків. Вони обмежуються занавісками в отворі дверей, аби захистити приватне життя. Від диких тварин загороджують вхід фанерою.

Святилище місцевого божества Шані – це платформа просто неба із чорним монолітом 1,5 м заввишки. Над ним висить посудина із гірчичним маслом. Воно постійно стікає на камінь. Цей процес символізує безперервні подяки божеству від мешканців. Вони настільки довіряють Шані, що можуть залишити будинок на кілька днів і не просити сусідів приглянути за ним.

За повір'ям, моноліт - це втілення планети Сатурн. Його знайшли місцеві пастухи у 1600-х. Вдарили по ньому палицею, і з каменя потекла кров. Вночі одному з них наснився бог Шані, який сказав, що камінь – це його втілення. Пастух попросив дозволу звести храм. Але бог відповів, що не потребує даху над головою. Закликав лише поклонятися кожного дня – і тоді селяни зможуть не боятися злодіїв.

Фото: ВВС

"Якщо хтось спробує щось вкрасти, то йому не уникнути покарання від бога Шані. А коли люди встановлювали двері чи замикали будинки, то у них ставалися неприємності. Хтось втрачав свій бізнес, а хтось потрапляв в аварію", - каже місцевий мешканець Дянешвар Кудулькар.

"Основа нашої віри в тому, що людина не повинна зневіритися. А про інше подбають", - додає.

У наш час Шані Шінгапур відвідують 40 тис. людей щодня. Найкращим днем вважається субота, на яку припадає молодий місяць. Жінкам почали дозволяти заходити у внутрішнє коло храму лише з 30 березня 2016-го.

"Мій чоловік завжди готував їжу для кожного відвідувача навіть у найскрутніші часи. Вважав, що склянки води не достатньо для людей, хто подолав таку відстань", - каже Гетабай Сулеш Магале. Мешкає в двокімнатному будинку разом з двома синами та їх родинами. Чоловік загинув у аварії кілька років тому.

Гетабай найчастіше частує гостей традиційною місцевою стравою пітла-бхакрі – кашоподібною стравою. Борошно, куркуму, кмин, насіння гірчиці – обсмажують повільно в олії. Потім додають пасту із зеленого перцю чилі, арахісу й інших приправ. Виходить кашоподібна суміш. Її подають з бхакрі – пшеничними печеними коржами. В якості соусу – текха, паста із зелених чилі.

Філія United Commercial Bank з'явилася вперше 2011-го. Приміщення не замикають, але є двері із електромагнітними замками, які контролюються дистанційно. Банк зберігає активи 10 тис. мешканців Шінгапура і довколишніх сіл. Співробітники кажуть, що почувають себе в безпеці. Але не люблять надмірно допитливих відвідувачів.

Перший поліцейський відділок з'явився 2015-го. Правоохоронці мають контролювати туристів й паломників. До 2010-го не було жодних скарг. Але потім місцеві повідомили про кілька крадіжок дрібних сум грошей, прикрас чи недорогих предметів побуту. Про деякі дрібні випадки не повідомляють, бо це може нашкодити репутації храму – від нього залежить економіка села, каже один із правоохоронців. Своє ім'я не називає. Іноді злодії ідуть молитися до храму, а крадіжки здійснюють в довколишніх селах, додає. Кілька родин вирішили встановити справжні двері на свої будинки і замикають їх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Два носи, три ока - незвичайне теля бореться за виживання

В селі живе 4 тис. осіб. Це в основному фермери, угіддя яких знаходяться довкола Шінгапура. Основні культури – пшениця, цибуля і цукрова тростина. Дехто тримає магазини біля храму чи працює у святилищі. Цукрова фабрика виробляє близько 700 тонн цукру щодня. Для цього потребує 6500 тонн цукрової тростини. Також вичавлений вдома сік із цукрової тростини продають в магазинах.

×