"Москва несе відповідальність за падіння ракети в Польщі" – що пише про нас світова преса

6

Росія здійснила наймасовіший ракетний удар по інфраструктурі України. Дві ракети впали біля польського села, неподалік кордону з Україною. Загинули двоє громадян Польщі. Варшава розслідує, чи це були російські ракети, чи українське ППО. Відповіддю НАТО може стати збільшення поставок ППО чи навіть літаків в Україну та зміцнення неба країн Альянсу на кордоні з Україною і Росією. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Запуск із Росії "малоймовірний" – ознаки української зенітної ракети", Die Welt, Німеччина

Внаслідок падіння ракети в Польщі, за 6,5 км від кордону з Україною, загинули двоє людей. Є ознаки, що це зенітна ракета з України, заявив президент США Джо Байден на зустрічі з іншими главами держав і урядів країн НАТО і G7 на Балі. З огляду на траєкторію, малоймовірно, що ракета, яка впала біля села Переводів у вівторок увечері, була випущена з Росії, додав він.

Йдеться, швидше за все, про ракету системи С-300. Ця система радянської розробки – невід'ємна частина української ППО. Це перший подібний інцидент у майже дев'ятимісячній агресивній війні Росії проти України.

Декілька джерел на Балі заявили, що Москва несе відповідальність за інцидент у Польщі, обстрілявши Україну. Це стосується її, навіть якщо це справді була українська протиракета.

Президент Польщі Анджей Дуда раніше дотримувався обережнішого тону. Поки що не зрозуміло, хто випустив ракету. Це зробила "швидше за все" Росія, але це все ще перевіряється, заявив він.

 

Глава МЗС Польщі Збігнєв Рау викликав посла Росії і зажадав "негайних і вичерпних пояснень". Польща привела частину своїх збройних сил у підвищену готовність.

Москва одразу ж спростувала цю інформацію та заговорила про "провокацію". У відомстві заявили, що жодних цілей у районі українсько-польського кордону не обстрілювали.

"Вибух у Польщі навряд чи спричинить ескалацію, але ризик зіткнення між НАТО і Росією реальний", The Guardian, Велика Британія

Якщо у вівторок російська ракета вразила польське село Переводів, вбивши двох людей, це стане першим випадком, коли російська зброя впала на територію НАТО.

СРСР і США вдалося пройти через усю холодну війну, не зробивши такої помилки, бо Вашингтон і Москва чудово усвідомлювали ризики випадкової війни чи за прорахунком.

Росія Володимира Путіна – набагато менш передбачувана ядерна держава, ніж СРСР. Вона підняла рівень небезпеки, як зазначав Байден, до найвищого рівня з часів кубинської ракетної кризи.

Втручання Путіна в Сирії призвело до того, що у листопаді 2015 року турецький винищувач збив російський військовий літак над турецько-сирійським кордоном, але цей інцидент вдалося локалізувати. Так само інцидент із ракетою у вівторок навряд чи призведе до прямої війни між НАТО та Росією.

 

Варшава заявила, що ще розслідує, чиї ракети впали на її територію, а канцелярія президента Дуди заявила, що розглядає можливість застосування статті 4 Договору НАТО, яка дає змогу будь-якому члену закликати до термінових консультацій Альянсу.

Варшава не згадала статтю 5 Договору, в якій йдеться, що збройний напад на одного члена є нападом на весь блок. Це було б найімовірнішим механізмом ескалації війни між НАТО та Росією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Політичне завдання з Кремля – взяти Бахмут" – Іґаль Левін

На статтю 5 не може посилатися лише одна держава-член, заявив колишній посол США в НАТО Іво Даалдер, додавши, що "потрібний консенсус країн НАТО". Єдиний раз союзники Альянсу застосували її після терактів 11 вересня 2001 року. Це призвело до того, що союзники забезпечили повітряне та радіолокаційне патрулювання над США і посилили військово-морське патрулювання в Середземному морі.

Навіть якби був висновок, що ракети, які перетнули польський кордон, були російськими, а не українськими протиракетними перехоплювачами, це не відповідало б "збройному нападу", передбаченому статтею 5, вважає Вільям Альберке, директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями у Міжнародному інституті стратегічних досліджень.

Досі в НАТО був широкий консенсус, що російська ескалація призведе до збільшення постачання зброї в Україну, і це, а не пряме втручання Альянсу, стане стримуючим фактором проти нерозсудливості Росії.

Усередині НАТО тепер будуть дебати, чи інцидент виправдовує перспективу збільшення військової допомоги Києву. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що це виправдовує надання Україні винищувачів F-15 та F-16.

Інцидент на польському кордоні відновив заклики до створення безполітної зони над західною Україною, розширення роботи ППО НАТО там. Зокрема такі заклики звучать від лідерів країн Балтії. Прихильники такого кроку стверджують, що ризики спровокувати повномасштабну війну з РФ зараз набагато нижчі, ніж на початку вторгнення, бо російські сили тепер обмежені війною на сході та півдні України. Проте будь-яке розширення ролі НАТО викликає серйозний опір зі сторони США та інших союзників по Альянсу.

 

Хоча цей інцидент, швидше за все, вдасться локалізувати, це не означає, що ризики зіткнення між НАТО та Росією через прорахунки є нереальними. Київ прагне якнайтісніше прив'язати НАТО до боротьби за відновлення свого суверенітету та територіальної цілісності. Президент Зеленський заявив у вівторок, що ракети були "ударом по нашій колективній безпеці" та "дуже серйозною ескалацією".

У міру того, як російська військова катастрофа в Україні посилюється втратою Херсона та прилеглих територій, Путін стає все відчайдушнішим, а ультраяструби, які домінують у Росії, вимагають конфронтації, щоб виправдати принизливу поразку у війні з Україною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доведеться розставляти неприємні пріоритети: захищати житлові об'єкти чи інфраструктуру" – сер Лоуренс Фрідман

У той час як міністерство оборони РФ заявило, що не має жодного відношення до ракет, що впали в Польщі, Маргарита Симоньян, голова пропагандистського каналу RT, зловтішається.

"Якщо це не навмисна провокація, то тут є одна гарна новина. Країна НАТО настільки хріново захищена, що будь-хто може випадково вдарити її чим завгодно, і весь Альянс навіть не дізнається, хто вдарив, чим і чому", – написала вона у Twitter.

"Ракета може впасти на польське поле біля кордону. Це нормально", Onet, Польща

Те, що на нашу країну впали ракети, внаслідок чого загинули двоє людей, викликає низку питань щодо нашої безпеки. Поки що не ясно, чи мали ми справу з російською ракетою, запущеною у сторону Польщі навмисно, з російською ракетою, систему наведення якої було пошкоджено, чи з українською зенітною ракетою.

Реальність така, що, на відміну від Другої світової війни, системи ППО в містах не встановлюють. Більше того, їх навіть не використовують для захисту міст. По-перше, тому що війни сьогодні не ведуть і не виграють за рахунок руйнування міст, хоча росіяни й це роблять. По-друге, протягом багатьох років тривають технологічні перегони між засобами повітряного нападу та засобами оборони. Аналогічний процес у кожному виді озброєнь.

У випадку з ППО технологічні перегони не вирішені однозначно. У світі немає нікого, здатного фінансово підтримати створення системи ППО, яка б захищала всю країну. Усі країни світу, включаючи США, Велику Британію, Францію, Німеччину, Південну Корею, Японію, Росію та Китай, будують системи ППО та ПРО, завданням яких є захист авіабаз, командних пунктів та інших критично важливих об'єктів. Іноді ще столиці, але рідко всю їхню територію.

Тут доречно згадати, що одним із ключових договорів у галузі роззброєння, укладених у період холодної війни, був підписаний 1972 року між США та СРСР Договір з протиракетної оборони, тобто угода про обмеження розробки, випробувань та розгортання системи протиракетної оборони. Таким чином, США і СРСР домовилися, що обмежаться розміщенням максимум двох протиракетних комплексів – одного для оборони столиці, другого – поблизу баз міжконтинентальних балістичних ракет.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "США та союзники готують нас до нових російських атак" – Михайло Жирохов

Ідея договору була в тому, що якби одна зі сторін побудувала абсолютно щільну протиракетну систему, ця система фактично мала б наступальний, а не оборонний характер. Країна зі щільним щитом могла б безкарно провести ядерну атаку, бо не боялася б, що у відповідь сама буде знищена. Таким чином, системи ПРО роками обмежували не лише технологіями та фінансами, а й договорами. Договір щодо цих ПРО, з ініціативи США, закінчився 2002 року.

У випадку з Польщею договірних обмежень немає, але навіть якщо ми придбаємо всі вісім батарей ракет Patriot, які збираємося купити, зможемо прикрити територію кількох воєводств. Поки що ми замовили тільки дві батареї. Очевидно, хоча ніхто не говорить про це публічно, насамперед захищатимуть польські аеропорти. Вони не захистять Варшаву, Краків, Ґданськ, Вроцлав. І, звичайно, полів біля кордону з Україною.

 

Американці, які зробили аеропорт Ряшева своєю логістичною базою, через яку проходять перевезення зброї в Україну, розгорнули свої системи ППО там. Ні противник, ні шалена ракета туди не долетять. Те, що практично будь-яка ракета може впасти у поле біля кордону з Україною, не є провалом наших ППО. Такий вигляд має світ війни у XXI столітті.

Польська ППО, хоч і принципово слабка, вчора не пройшла і не провалила жодної перевірки. Просто тому, що не складала жодних іспитів. Вчора її ніхто не перевіряв.

×