ЄС розпочинає критичний саміт Європейської Ради, на якому 14-15 грудня розглядається 50 млрд євро допомоги для України на чотири роки і запрошення Києву до майбутнього вступу в Євросоюз. Вето на рішення обіцяє накласти Угорщина, проте решта 26 країн підтримують Україну. Росія частково обходить західні санкції, хоча її економіка, перебудована на військові рейси, перегрівається. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.
"Випробування для справжнього ставлення ЄС до України", Politico, США
Протягом майже двох років ЄС обіцяв підтримувати "Україну та її народ, скільки буде потрібно", приймаючи мільйони українців, які втікали від загарбницької війни Росії. Брюссель підтримував Київ фінансовою і військовою допомогою, залучав дипломатичну підтримку по світу та зменшував свої економічні та енергетичні зв'язки з Росією.
Але 27 держав-членів зараз намагаються досягти одностайної згоди щодо довгострокового пакету допомоги Києву в розмірі 50 млрд євро, а також щодо відкриття дверей для майбутнього членства - цього тижня розпочнеться саміт Європейської Ради. У той час, коли $60 млрд військової та гуманітарної допомоги для України застрягли в Конгресі США, підтримка з боку Брюсселя є важливою для продовження боротьби Києва з Росією.
Рішення відкрити двері ЄС для України також може мати істотне значення для майбутнього блоку, оскільки воно означає включення країни з майже 40 млн людей, які загрузли у війні з могутнім сусідом. Тим часом, якщо не вдасться узгодити таке історичне рішення, це заплямує імідж європейської єдності не лише щодо довгострокової підтримки України з боку ЄС, а й щодо загальних геополітичних амбіцій Євросоюзу.
Перспектива приєднання до Євросоюзу - найбільша підтримка, яку ЄС може дати Україні
Перспектива приєднання до Євросоюзу - найбільша підтримка, яку ЄС може дати Україні.
"Давайте не забувати, що одна з причин початку цієї війни, окрім того, що коїться в голові Володимира Путіна, це поворот України на Захід", - каже один із дипломатів ЄС.
ЄС зараз перевіряє межі обіцянки "скільки буде потрібно. Мабуть, скільки потрібно, означає "скільки зможемо домовитися". Якщо не зможемо, то це матиме величезні наслідки, передусім в Україні, але не тільки там", - сказав глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс, один з найбільших прихильників України.
Це не перша перевірка єдності ЄС щодо підтримки України. Залп санкцій проти Росії часто пом'якшувався через економічні проблеми різних країн ЄС, іноді призводив до тижнів торгівлі та внутрішніх суперечок. Зокрема, прем'єр Угорщини Віктор Орбан регулярно використовував своє право вето, щоб отримати поступки для Будапешта, такі як виключення для імпорту російської нафти, але досі ніколи перешкоджав угодам.
Однак цього разу Орбан відмовляється не тільки від додаткових грошей для України, а й від початку переговорів про вступ Києва, назвавши цю пропозицію "необґрунтованою і погано підготовленою". Натомість він хоче стратегічних дебатів щодо політики ЄС щодо України та закликає до припинення вогню між Росією та Україною.
26 інших країн-членів ЄС підтримують Україну і хочуть, щоб Київ був частиною Євросоюзу в довгостроковій перспективі
Півдюжини високих чиновників ЄС і дипломатів з усього блоку підкреслили, що Угорщина ізольована у своїй позиції, і 26 інших країн-членів все ще підтримують Україну і хочуть, щоб Київ був частиною Євросоюзу в довгостроковій перспективі.
Проте приватно багато хто визнає, що війна більше не є головним пріоритетом у повсякденному житті більшості лідерів ЄС.
"Сумніви зростають. Наскільки відчайдушна ситуація на полі бою? Скільки ще грошей ми виллємо в цю чорну діру? Найближчими місяцями популісти по всій Європі прокотяться на цій хвилі", - сказав один чиновник ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін
З наближенням червневих виборів в ЄС лідери країн побоюються віддавати перевагу Україні, а не щоденним турботам своїх громадян. Майже сім країн ЄС підкреслили, що 50 млрд євро Києву мають бути пов'язані з грошима для інших європейських пріоритетів, таких як боротьба з міграцією, саме для того, щоб уникнути внутрішньої критики.
"Зараз бачимо групу країн, які іноді замислюються про те, щоб Україна стала членом ЄС", - сказав один високий дипломат ЄС, посилаючись на бажання Австрії, щоб майбутнє членство України було пов'язане з наступними кроками щодо членства в Євросоюзі Боснії та Герцеговини.
Застій на полі бою не допомагає. Місяці статичних бойових дій на лінії фронту між Україною і Росією поглинули зброю та гроші, а для Києва не було жодних ознак військового прориву.
Перші шість місяців наступного року будуть жорстокими для України, сказав Ніл Мелвін, директор аналітичного центру RUSI, бо Росії вдалося прискорити виробництво і постачання зброї, водночас пакети допомоги від союзників для України слабшають.
Україна та її прихильники стверджують, що саме тому Захід має швидко надати більше зброї, необхідної для перемоги, замість того, щоб потрапити в пастку Росії.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: "Зараз пора показати, що означає підтримувати Україну "скільки потрібно". Україна бореться не лише проти загарбників, а й за Європу. Приєднання до нашої родини буде остаточною перемогою України".
Глава МЗС України Дмитро Кулеба сказав, що ні в України, ні в ЄС немає життєздатної альтернативи продовженню війни.
"Наступною країною, на яку може напасти Росія, буде європейська країна, це не буде десь іще. Якщо одна сторона моргне, це буде дуже поганий момент для цієї сторони... Не ми повинні моргнути першими, але маємо змусити Росію", - сказав він.
Дипломати ЄС задаються питанням, чи Орбан приєднався до Путіна в стратегічному очікуванні щодо ослаблення підтримки Заходу задля поразки України
Дедалі частіше дипломати ЄС задаються питанням, чи Орбан приєднався до Путіна в стратегічному очікуванні щодо ослаблення підтримки Заходу для поразки України.
З перемогою на виборах ультраправої партії в Нідерландах. Із дружнім до Росії лідером, який прийшов до влади у Словаччині. І з огляду на очікуваний сплеск популярності ультраправих на наступних європейських виборах, твердження Орбана, що "йде вітер перемін", здається пророчим. Перемога колишнього президента Дональда Трампа на виборах у США наступного року може ще більше підірвати підтримку Києва Заходом.
"Фактори інерції та сумнівів, які роками характеризували розширення ЄС, знову виходять на передній план і охолоджують геостратегічне обґрунтування відкриття дверей ЄС для нових членів", - сказав Кай-Олаф Ланг з німецького Інституту міжнародної політики та справ безпеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні
Лідери ЄС та їхні помічники ведуть запеклі переговори з Угорщиною щодо угод про надання натомість Орбану більше грошей в обмін на зняття вето на допомогу Україні. Якщо ця стратегія зазнає невдачі, лідери готують запасні плани як отримати гроші для Україну через двостороннє фінансування.
Угода про розширення буде складнішою, кажуть дипломати ЄС. Теоретично її можна було б розпочати проводити, доки лідери ЄС знову не зберуться в березні. Однак з політичного погляду така затримка стане серйозним ударом по Україні та по іміджу ЄС, особливо на фоні того, що Брюссель запевнив Київ, що рішення буде прийнято швидше, ніж пізніше.
Президент Європейської Ради висловив надію, що Україна буде в ЄС до 2030 року - амбітна дата
Одразу після початку війни в лютому 2022 року фон дер Ляєн сказала "Україна - одна з нас". Під час візиту до Києва цієї осені вона сказала парламенту країни, що впевнена, що рішення про членство все ще може бути прийняте цього року. Президент Європейської Ради Шарль Мішель висловив надію, що Україна приєднається до ЄС до 2030 року - амбітна дата за будь-якого сценарію.
Рішення відкрити двері в ЄС є не менш важливим, ніж духовна підтримка, сказав Ян Бонд з Центру європейських реформ.
"Сигнал, який ви надсилаєте, починаючи переговори, полягає в тому, що ви зараз у поїзді, який прямує до пункту призначення. Якщо угорці закривають двері вагону і кажуть, що ви не заходите, це буде психологічний удар по українцях", - каже Бонд.
"США стверджують, що війна створює "значне навантаження" на економіку Росії", The Financial Times, Велика Британія
Міністерство фінансів США заявило, що війна Путіна в Україні шкодить економіці Росії, підвищує внутрішні споживчі ціни та змушує Москву витрачати третину бюджету на оборону.
Рейчел Лінгаас, головний економіст департаменту з питань санкцій, заявила, що поєднання війни, санкцій союзників США та політична відповідь Москви "піддає російську економіку значному економічному тиску".
Вторгнення і окупація частини України "сприяли швидкому зростанню витрат, знеціненню рубля, посиленню інфляції та втраті робочої сили", каже Лінгаас.
Економіка Росії була б на понад 5% більшою, якби Путін не розпочав війну в Україні.
За даними міністерства фінансів, Москва витратила на оборону понад $100 млрд або майже третину своїх витрат у 2023 році. Величезні витрати відбуваються в той самий час, коли Кремль призупинив заплановані підвищення зарплат у державному секторі, попри інфляцію в 7,5%.
Оцінка міністерства фінансів, опублікована в той момент, коли уряд США попередив, що кошти для України можуть закінчитися до кінця року, бо республіканці в Конгресі заблокували запит Білого дому на додаткові $60 млрд на безпекову допомогу для Києва.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України
Також зростає скептицизм щодо того, що західні санкції, включно з зусиллями країн "Великої сімки" обмежити ціну, за якою Росія може продавати свою нафту та нафтопродукти, працюють так як повинні. РФ обходить ліміт цін і майже вся її нафта продається за ціною, що перевищує встановлений рівень.
Зараз ВВП Росії частково визначається її військово-промисловим сектором, який поглинає економічні ресурси, включаючи робочу силу, яка вже перевантажена війною, і спотворює економіку. Недавнє підвищення зарплат переважно пов'язане з соціальними виплатами через війну, і високими зарплатами в оборонній промисловості.
У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що Україна посилює заходи мобілізації, оскільки їй бракує бійців на полі бою. Українські чоловіки намагаються уникнути призову, а деякі нелегально втекти закордон. Угорська громада на Закарпатті частково підтримує політику Будапешта, але вона активно зменшується.
Коментарі