Німеччина 26 вересня обрала 20-й Бундестаг. Лівоцентристська Соціал-демократична партія отримала 206 місць. Правоцентристський блок Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів посів друге місце з найнижчим за післявоєнну історію результатом у 196 мандатів. "Зелені" мають 118 крісел. Вільна демократична партія - 92 мандати. Крайня права "Альтернатива для Німеччини" - 83. Крайня ліва "Ліві" - 39.
До формування нової коаліції країною керуватиме чинна канцлерка від ХДС Анґела Меркель. Після минулих виборів 2017 року коаліцію формували п'ять місяців. Для її утворення потрібно 368 із 735 мандатів.
Про найбільш вірогідний склад коаліції, наслідки для українсько-німецьких відносин, перспективи й труднощі діалогу між Києвом і Берліном Gazeta.ua розповів німецький політолог Андреас Умланд.
Яка коаліція найбільш вірогідна?
Зараз такою виглядає коаліція з "соціал-демократів", "вільних демократів" і "зелених". Тоді б лідер Соціал-демократичної партії Олаф Шольц став канцлером. У нього найбільше шансів.
І Шольц, і Лашет позиціонують себе у зовнішній політиці як наступники Меркель
Хто як новий канцлер - Олаф Шольц чи Армін Лашет від ХДС - був би кращим варіантом для України?
Не думаю, що їх позиції сильно відрізняються. У зовнішньополітичних поглядах обоє позиціонують себе як наступники Меркель.
У "Соціал-демократів" більша історія співпраці з Росією. Сам Лашет робив проросійські заяви, які можна розцінювати як виправдання путінської поведінки (після окупації Криму називав критику глави Кремля "антипутінським популізмом", "політика Росії щодо Криму суперечить міжнародному праву, але слід ставити себе на її місце, щоб зрозуміти мотиви", закликав відмовитися від "демонізації Росії", сумнівався у версії британських спецслужб про отруєння Скрипалів росіянами, був за будівництво "Північного потоку-2" і проти антиросійських санкцій. – Gazeta.ua).
Коаліція на чолі з ХДС була б дещо кращою для України. Бо там є давня традиція співпраці з Києвом, інтерес до нього. Деякі українські партії входять в "Європейську народну партію", як і ХДС. Але вірогідність, що Лашет стане канцлером менша.
Також може бути нова "велика коаліція". Зараз чинна складається з ХДС/ХСС нагорі й "соціал-демократів" унизу. Але вони б помінялися місцями. Обидві сили досі виступали проти неї, але якщо тривалий час не зможуть домовитися з іншими, меншими партнерами, то вона можлива теж. Тоді б Шольц так само отримав пост канцлера. Він ніколи не був активний у зовнішній політиці. Займався економікою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде нервовий період": хто замінить Меркель і що це означає для України
Лобіюванням російських інтересів, дружбою з Путіним відзначився канцлер від СДП 1998-2005 років Герхард Шредер. Зараз він голова в компанії NordStream AG, яка будує "Північний потік2", член правління "Газпрому". У нього залишилися впливи в партії?
Шредер давно пішов із політики, але у нього залишилося коло друзів в партії, які за його головування зробили кар'єру. Наприклад, теперішній президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр чи Зігмар Габрієль (віцеканцлер, міністр економіки й енергетики 2013-2017 років, 2017-2018-го – глава МЗС Німеччини. – Gazeta.ua).
У Шольца була окрема кар'єра в СДП. Звісно, він знайомий зі Шредером, можливо, навіть дружить. Проте у "соціал-демократів" є тепер велика частка молодих політиків, критичних до Путіна. Вони підтримують міжнародне право й Україну. Тому не все так погано.
Зрада Києва навряд чи можлива
Наскільки великі ризики, що канцлер Шольц чи Лашет спробують примиритися з Путіним коштом України?
Боюся, що можлива спроба перезавантаження німецько-російських відносин. Подібне бачили на початку кар'єри Меркель 16 років тому. Потім були війна в Грузії 2008 року та агресія проти України 2014 року.
Спроба нової німецької влади відновити дружбу з Росією була б складним періодом для України і її дипломатії. Проте не уявляю, щоб канцлер, хто б ним не став, перетнув червоні лінії – відмовився від верховенства міжнародного права чи територіальної цілісності України. Зрада Києва навряд можлива.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія залишиться для Німеччини на першому місці" - експерт
Чим може бути таке перезавантаження? Спроба тиску Берліна, щоб Київ пішов на поступки Росії в Мінських угодах чи пом'якшення санкцій ЄС проти Москви?
Можуть знову активізувати ідею "формули Штайнмаєра" (пропонує поетапність виконання Мінських угод: Київ надає тимчасового особливого статусу окремим територіям Донбасу; проводять вибори на непідконтрольних наразі Україні територіях, легітимність яких мають підтвердити спостерігачі ОБСЄ; закріплюють постійний особливий статус цих територій і Київ отримує контроль над кордоном. – Gazeta.ua). Тобто можуть бути нові спроби дійти миру на Донбасі на російських умовах.
Можуть бути нові спроби дійти миру на Донбасі на російських умовах
Можливий тиск на українську владу в цих питаннях. Але, скоріш за все, Київ не піде на поступки, не буде зрушень, і питання Донбасу знову зависне. Водночас, навряд чи це призведе до суттєвого чи тривалого погіршення українсько-німецьких відносин.
Щодо санкцій Євросоюзу, то не можу собі уявити, щоб їх пом'якшили, чи скасували без суттєвих зрушень у ситуації хоча б на Донбасі, не кажучи про Крим.
Найбільшими прихильними до України, напевно, є "зелені". Дещо менш "вільні демократи". Якщо у них у новому Бундестазі буде пост глави МЗС, це змінить рівень німецького впливу на важливі для України теми - Мінські угоди, санкції проти Росії?
"Вільні демократи" більш неоднозначні щодо України, ніж "зелені", але там теж багато симпатиків захисту міжнародного права, прав людини. Зазвичай ця частина доволі антипутінська і проукраїнська.
Було б дуже добре для України, якби лідерка "зелених" Анналена Бербок очолила міністерство закордонних справ
Було б дуже добре для України, якби лідерка "зелених" Анналена Бербок очолила МЗС. Тим паче, якщо таке відомство очолить не хтось із партії, а саме лідер. Тоді ціла політична сила б стояла за міністерством. Роль такої фігури матиме більшу вагу і позитивні наслідки для України.
Наскільки німецький бізнес залежить від російських ринків збуту та російського газу для промисловості? Як це впливає на політиків в Берліні?
Німецький бізнес не надто залежить від російських ринків збуту (2020 року найбільшими торговими партерами Німеччини були США, Китай, Франція, Нідерланди та Велика Британія, Росія - на 15-й позиції з $26,4 млрд і 1,9% в обсягу німецької торгівлі, Україна - на 41-ому місці з $5,33 млрд і 0,37%. – Gazeta.ua). У РФ працюють окремі німецькі фірми, для яких це важливий ринок.
Однак є залежність від поставок газу. Бачимо спроби Росії скористатися нею. Інфраструктура не лише Німеччини, а й інших країн Євросоюзу працює на російському газі (торік 43% газу в ЄС було російського. – Gazeta.ua). Він поступає в Європу з різних газопроводів через Україну, Білорусь, Балтійське і Чорне моря. "Газпром" так само залежний від покупців, від доходів з продажу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибори у Німеччині. Експерт розкрив сценарій, за якого "Північний потік-2" заблокують
Ціна на газ для Європи подолала позначку в $1000 за тисячу кубів. Росія відмовляється від додаткових поставок, що є однією з причин підігрівання вартості палива. Німецькі політики сприймають такі дії як шантаж?
Частково так. Але підвищення цін на газ теж - загальносвітова тенденція, спричинена відновленням економік після пандемії. На ринку виник дефіцит.
Проте більшість німецьких коментаторів говорять також про тиск "Газпрому", щоб Євросоюз пришвидшив сертифікацію і запуск "Північного потоку-2". Адже європейське антимонопольне законодавство вимагає розділити видобувача та транзитера газу.
Погляд, що це шантаж Москви, поширений радше в медіа. Про це кажуть "зелені" - найбільші критики Росії та противники трубопроводу. Інші партії мовчать. Якщо Росія буде гнути свою лінію, то буде скандал, який зіграє не на користь симпатиків Москви у німецькій політиці.
Палата представників Конгресу США схвалила поправку до проєкту оборонного бюджету, в якій передбачена протидія "Північному потоку-2". Вона не дає змоги ухилитися від санкцій
Проте для запуску газопроводу несподівано виникла нова перешкода. Палата представників Конгресу США схвалила поправку до проєкту оборонного бюджету, в якій передбачена протидія "Північному потоку-2". Вона зобов'язує американського президента ввести санкції проти всіх осіб і компаній, причетних до діяльності й будівництва газопроводу. Правка не дає змоги ухилитися від санкцій. Тепер законопроєкт має затвердити Сенат, а потім підписати президент Джо Байден. Тому тепер не важливі рішення ЄС чи Німеччини. Якщо взагалі ще є перспектива, що газопровід таки запрацює.
Поширена думка, що Німеччина не має діяти на шкоду РФ, бо винна перед росіянами за злочини Другої світової. Натомість відчуття відповідальності перед українцями, білорусами чи поляками не перетворюється на обов'язок допомагати
Серед німців досі пам'ять про Другу світову війну формує прошарок "тих, хто розуміє Росію"?
Є поширена думка серед наших громадян, що Німеччина не має діяти на шкоду РФ, бо винна перед росіянами за злочини Другої світової. Натомість відчуття відповідальності перед українцями, білорусами чи поляками за злочини нацистів часто в головах німців не перетворюється на обов'язок допомагати чи бути прихильнішими до цих країн і народів в їх протистоянні з Москвою. Відтак виникає висновок, що німці та росіяни мають дружити, а проблеми українців чи поляків зі східним сусідом,то їхні внутрішні проблеми.
Наскільки потенціал України ще не використаний для німецького бізнесу? Чи є позитивна динаміка в цьому питанні в останні роки?
На жаль, поки що ні.
Одна з великих проблем українсько-німецьких відносин, що німецький бізнес на пострадянському просторі сконцентрований на Росії. Існує "Східний комітет німецької економіки" (заснований 1952-го, неурядовий колективний орган німецького бізнесу представляє інтереси ФРН у Східній Європі. – Gazeta.ua). Він виступає за такі ініціативи як "Північний потік-2" чи пом'якшення антиросійських санкцій. Більшість членів Комітету мають економічні інтереси в Росії, а не в Україні.
Українські політики і дипломати часто ображаються на Комітет за його позиції, тож недостатньо з ним співпрацюють. Вони розглядають його бізнес-лобі як дії проти Києва, хоча це лише відстоювання економічних інтересів членів. Якщо б там було більше фірм, які працюють в Україні, цей орган поводився б інакше. Цю справу слід розвивати. Наразі для Києва це прогалина.
Лашет позитивно говорив про Путіна. Для частини німецьких політиків не надто важливо, що Москва вбиває опонентів у самій Росії чи навіть у Берліні, як чеченця Зелімхана Хангошвілі 2019-го? Не кажучи про агресію проти України і Грузії, кібератаки проти німецьких політиків.
Ті його слова доволі старі. Останні заяви адекватніші, в дусі політики партії Меркель.
Проте багато хто в Німеччині справді приймає російську точку зору, що причиною конфлікту в Україні було порушення прав російськомовних. Чи що Росія боїться НАТО, тому анексувала Крим і агресивна до Грузії і України, які прагнуть в Альянс. Тобто ці люди шукають виправдання російській поведінці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Youtube заблокував російський пропагандистський канал RT
Російська культура - єдина зі східноєвропейських розкручена в Німеччині. Тому не знають, що таке Україна
Це вплив російської пропаганди, комуністичного минулого східної Німеччини?
Комплексний вплив минулого і пропаганди, ідеалізованих уявлень про Росію, міфологізація "загадкової душі".
Проблема в тому, що російська культура - єдина зі східноєвропейських розкручена в Німеччині. Серед німців мало хто знає українську, румунську чи навіть сусідню польську культуру так, як російську. Тому не знають, що таке Україна, Білорусь чи Грузія. Це поле для роботи українського МЗС і культурної дипломатії.
1 
1
Коментарі