Білоруси місяць протестують

10

9 вересня минає місяць від початку масових акцій у Білорусі, які почалися після президентських виборів. Основними вимогами є відставка Лукашенка і проведення повторних виборів.

Лукашенко обіймає пост президента з 1994-го. Після обрання обмежив роль парламенту і місцевої влади, змінив символіку країни, взяв курс на інтеграцію з Росією, позбувся опозиції. Згодом скасував обмеження на два президентські терміни і став незмінним главою держави, регулярно офіційно перемагаючи на виборах у І турі з високим результатом. Жодні вибори після 1994-го не визнано міжнародною спільнотою, а масові акції силовики розганяли. Найбільші були проти підписання Союзного договору з Росією у 1996-1997 роках, проти фальсифікації виборів 2006-го і 2010-го, а також проти політичних репресій 2011-го.

Акції в Білорусі розпочалися цього року ще до виборів 9 серпня. 6 травня затримали блоґера Сергія Тихановського, який оголосив про намір йти в президенти і закликав прихильників протестувати. ЦВК відмовила в реєстрації його ініціативної групи. Документи подала дружина Світлана й оголосила, що балотуватиметься замість чоловіка. Тихановський досі в тюрмі.

12 травня про участь у виборах оголосив голова правління Белгазпромбанку Віктор Бабарико. У банку почалися обшуки, затримали членів ініціативної групи. 18 червня Бабарика ій сина заарештували. ЦВК відмовила в реєстрації. Досі всі сидять у тюрмі.

Так само не зареєстрували іншого альтернативного кандидата Валерія Цепкала, який утік із країни. Представниці виборчих штабів Бабарика і Цепкала приєдналися до Об'єднаного штабу Світлани Тихановської.

Перед виборами заборонили опитування. Нерепрезентативні голосування на інтернет-порталах давали мізерні рейтинги Лукашенку. Виник мем "Саша 3%".

Акції проти арештів відбулись у Білорусі в травні. Тривали протягом літа. Увечері 9 серпня з'явилися перші офіційні екзит-поли – начебто Лукашенко набрав 80%, а Тихановська — менш ніж 7%. Почалися протести.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 100 білоруських опозиціонерів попросили політичного притулку в Польщі

У перший вечір частково зникли інтернет і мобільний зв'язок. ОМОН і внутрішні війська застосували силу. Протести розганяли водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами. У Мінську авто спецтехніки в'їхало в натовп, троє отримали важкі травми, один загинув. Перша неофіційна жертва. Другого дня ще одна жертва — біля метро застрелили чоловіка. Цю смерть визнала влада.

У деяких провінційних містах силовики опускали щити та знімали шоломи. 10 серпня силовики вивезли Тихановську до Литви. Вона під тиском записала відео, пояснивши, що сама залишила Білорусь, поїхавши до дітей.

11 серпня почався страйк, до якого приєдналися великі підприємства. 12 серпня відбулися акції солідарності та живі ланцюги. Жінки в білому стояли шеренгами з квітами в руках і закликали силовиків припинити насилля. Стало відомо про ще одну жертву — в Гомелі матері затриманого повідомили про смерть сина. У Білорусі частково поновив роботу інтернет. З'явилося кілька флешмобів, зокрема колишні військові та спецпризначенці викидали форму на знак протесту, міліціонери подавали у відставку. Кілька журналістів державних телеканалів звільнилися.

У ніч на 14 серпня почали випускати затриманих. Посли країн ЄС поклали квіти на місце загибелі першої жертви. МВС порушило 90 кримінальних справ про масові заворушення 9-13 серпня. Лукашенко заявив, що протести організували люди з-за кордону, згадавши Польщу, Україну і Росію. ЦВК оголосило остаточні результати, за якими Лукашенко здобув 80% проти 10% у Тихановської. Тихановська заявила про створення Координаційної ради для передання влади.

У неділю, 16 серпня, в Мінську відбувся Марш свободи, що зібрав близько 200 тисяч осіб і став найбільшою в історії Білорусі акцією. Протести відбулися по всій країні. 17 серпня Лукашенко відвідав Мінський завод колісних тягачів, де зустрівся з робітниками. Натовп скандував "Забирайся геть!"

18 серпня в кількох містах відбулися провладні мітинги, що збирали 5-10 тисяч осіб. Деякі учасники зізнавалися, що їх змусили їхати, погрожуючи звільненням. Лукашенко заявив, що Координаційна рада — спроба захоплення влади, почав репресії проти її учасників. 19 серпня призначив новий уряд, де зберегли посади всі ключові фігури. Платформа "Голос", що паралельно рахувала голоси, опублікувала звіт на основі 1310 протоколів, згідно з якими Тихановська набрала понад 81% голосів.

21 серпня в Мінську утворили Ланцюг покаяння завдовжки 13 км - від урочища, де в 1930-х НКВС розстріляв тисячі людей, до ізолятора, де сидять учасники акцій. Заблокували ряд сайтів, які висвітлюють протести.

23 серпня в Мінську відбувся Марш нової Білорусі, в якому взяли участь понад 100 тисяч осіб. Лукашенко прилетів у центр столиці на вертольоті з автоматом у військовій формі, з молодшим сином Миколою, також зі зброєю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Білорусь привела в бойову готовність артбази й танковий резерв

27 серпня Лукашенко заявив, що скасує відтермінування обов'язкової служби в армії студентам, які беруть участь в акціях. По країні тривають звільнення й арешти учасників акцій та страйкарів.

Зранку 1 вересня студенти навчальних закладів вийшли на страйки й акції солідарності. Силовики їх затримували. Викладачі забороняли студентам йти на протести. Будівлі ВНЗ блокували силовики, не випускали студентів на вулицю. Під час акцій 6 вересня у Мінську з'явилися тітушки - провладні активісти з битами, які били учасників акцій та звичайних перехожих.

Управління ООН з прав людини опублікувало доповідь, де зафіксовано 450 випадків катувань і жорстокого поводження з людьми. У керівництві силових відомств Білорусі відбулися перестановки.

×