Торік уперше абітурієнтів почали зараховувати до вузів за результатами тестування, яке називають зовнішнім незалежним оцінюванням (ЗНО). Викладачі вищих навчальних закладів кажуть, що до них прийшли розумніші учні.
— Зимова сесія у вузах показала, що прийшли сильніші студенти, — упевнений директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. — Вони значно краще здали сесію. Разом із тим багато хто не склав цю сесію. Більшість із них — пільговики. Тому сутність пільги повинна бути переглянута.
14 березня в шістьох школах Вінниці та у всіх райцентрах відбулося пробне тестування з української мови, історії, географії та біології. 21 березня буде з математики, фізики, хімії та іноземних мов.
На вході до школи N16 стоять чергові, які перевіряють в учасників тестування паспорт або свідоцтво про народження, довідку зі школи, персональну інформаційну картку та квитанцію про оплату пробного тестування — 50 грн за один предмет.
В аудиторії інструктор дістає пакет із тестовими завданнями. Один з учнів підходить до нього і пересвідчується в цілості упаковки. Її розрізають.
— Процедура пробного тестування максимально наближена до основного, — каже помічник відповідального за пункт тестування Людмила Кришталь, 51 рік. — Це допомагає учням краще орієнтуватися в тестах, у процедурі проходження тестування, не розгубитися під час основного.
Тестування триває 3 год. Деякі учні справляються з завданнями вже за годину. На виході з аудиторій їм дають бланки з правильними відповідями. Екзаменаторів на пробних тестах не було. Учні самі звіряють свої варіанти з правильними.
На пробне тестування у Вінницькій області прийшли 6773 учасники.
— Це 96 відсотків усіх зареєстрованих, — зазначає директор Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадій Кузьменко, 47 років. — Ті, хто не з"явився, можуть забрати свої матеріали на пунктах тестування. Пробні тести проплачені, тому учасники мають право вдома виконати завдання та перевірити свої знання.
17-річний Олександр Шевчук із вінницької школи N8 пробне тестування здавав удруге. Він хоче вступати на юридичний факультет університету ім. Шевченка в Київ.
— Того року зареєструвався на пробне тестування, здавав українську мову, — розповідає хлопець. — Там є питання за п"ятий клас. На перший погляд вони простенькі, але я засипався. Цього року із репетитором пройшов усю фонетику і граматику. Звірив із результатами, наче все відповів правильно.
Випускниця Вінницького медичного коледжу Ірина Ліскова, 18 років, хоче навчатися в медуніверситеті. Проходила тести з біології. Вважає, що після державних іспитів у коледжі на ЗНО боятися немає чого.
Заступник директора школи N34 з поглибленим вивченням математики та фізики 52-річна Ірина Юхимчук говорить, що всі випускники їхнього закладу вступатимуть у вузи.
На перший погляд вони простенькі, але я засипався
— Незважаючи на старанну підготовку до ЗНО, вважаю, що на державній підсумковій атестації краще видно здібності учня. Тільки безпосередній контакт "учитель-учень" може дати повну картину про підготовку дитини, — зауважує Ірина Василівна.
Заступник директора вінницької школи N32 Олександр Швець, 33 роки, вважає підготовку до ЗНО контролем роботи для учнів і викладачів.
— Тільки завдяки своїм знанням вони можуть вступити до вищих навчальних закладів, — каже він. — І для учнів це на краще. Всякий суб"єктивізм усувається. Також у цьому році знімається певна доля навантаження. Їм не потрібно буде здавати тести й екзамени з одного і того ж предмета.
Нині батьки почали обирати школу для своєї дитини за рейтингом результатів торішнього зовнішнього оцінювання. Віддають туди, де учні здали тести краще за інших.
2 
1
Коментарі
3