2008 року православні християни Вінниччини відзначали 1020 років хрещення Русі, 75-річчя створення єпархії та 85-річчя зведення кафедрального собору, провели велелюдні ходи до Калинівського хреста та Йосафатової долини. Значні події відбулися і в духовному житті, — каже архієпископ Вінницький та Могилів-Подільський Симеон, 46 років. Обов"язковою стала катехизація мирян — бесіда зі священиком перед шлюбом і хрещенням.
— Вона ще не прижилася, але це дуже важливо, — продовжує владика. — Священик має пояснити молодятами, що шлюб — це таїнство, важка праця й велика відповідальність перед Богом і одне одним. А повноцінною сім"я стає з народженням дітей. Я батюшок благословив, щоб вони мали по п"ятеро дітей.
Катехиза має бути і перед хрещенням. Хрещені батьки перед Богом несуть більшу відповідальність за дитину, ніж рідні батьки. Бо вони від імені дитини відрікалися від сатани і поєднувалися з Христом.
Священик має говорити повчальне слово на всіх таїнствах. Освячення квартири чи машини — це теж обряд. Бо невидимий світ існує. Є сили добра і зла. Освяченням ми призиваємо в оселю Божу благодать. Домівка та люди отримують ангела-хранителя.
Є кадровий голод
Постанова також забороняє стіл у три поверхи з алкоголем на поминальних трапезах. Часто буває, що замість "Вічної пам"яті" співають "Многая лєта" і навіть світських пісень.
Чим зумовлене запровадження екзаменів для духовенства?
— Прагнули виявити знання наших пастирів. Вони, як у школі, тягнули білети і відповідали. Результатами я незадоволений. Рівень священиків не такий, як хотілося б. Тому зараз ми проводимо начитку лекцій і готуємося до повторної атестації в березні у Великий піст. Паралельно з атестацією священиків проводимо співбесіди з матушками.
Який віковий ценз вінницьких священиків?
— Від 22 і до 65 років. Хоча в Браїлівському монастирі схиархимандриту Кірілу — 83 роки. На жаль, є кадровий голод. Окремі священики служать одночасно в кількох парафіях. Тому ми запровадили богослужіння і в суботу. Щоб прихожани бачили свого священика щотижня.
Чому наступний рік Ви оголосили роком місіонерства та просвітництва?
— Досі священики більше будували церкви, були мулярами й архітекторами. Це добре, що будуються храми. Сьогодні по руській церкві є 30 тисяч храмів і понад 700 монастирів. Але скільки в них людей? Ось у Вінниці 400 тисяч населення. А до храмів ходить менше 10 тисяч. Тому так важлива місіонерська і просвітницька робота.
Ви започатковуєте традицію новорічного молебню в ніч на 1 січня?
— Хочемо починати Новий рік не перед телевізором, не з язичницької містерії із загадуванням бажань під дзвін келихів. Хіба не парадокс, що в перший день Нового року звершується молитовна пам"ять мученику Воніфатію, якому моляться від п"янства і порока? Тому бажаю, щоб Новий рік зустрічали зі смиренною молитвою до Бога, із вдячністю за минулий рік і проханням благословення на рік прийдешній. У посту та молитві слід готуватися до одного із величніших свят — Різдва Христового.
Архієпископ був студентом Вінницького медінституту
Архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон (в миру Володимир Шостацький) 1987 року залишив Вінницький медінститут заради навчання в Московській духовній семінарії. Повернувся до Вінниці в сані архієпископа 17 червня 2007 року.
— Я народився 3 листопада 1962 року на Хмельниччині, у селі Райківці, — розповідає владика Симеон. — Батько помер, коли мені було чотири місяці. У нашому селі церкви не було. Мама молилася, але нас ніколи не заставляли. Я хотів бути лікарем і бавився у священики. Але почалося моє духовне життя вже тут, коли навчався у Вінниці.
1990 року Володимир Шостацький приймає чернецтво з іменем Симеон.
2002-го владику Симеона возвели в сан архієпископа. А рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 10 червня 2007 року Симеона призначили архієреєм Вінницької кафедри з титулом "Вінницький і Могилів-Подільський".
Ірина КОСТЕНКО
Коментарі