На дверях Вінницького Торгівельно-економічного інституту на вул. Соборній з"явилося запрошення на "Молебен за прибавление ума" в церкву Кирила та Мефодія.
— Так називається домова церква нашого інституту, — пояснює ініціатор створення церкви, завкафедри зовнішньоекономічної діяльності Ольга Мороз. У її кабінеті на полиці розкладені ікони, на підвіконні горить лампадка. — За архівними даними, до революції тут була церква реального училища. Навіть після 80 років відчувається, яке це місце намолене.
Тут щосуботи о 7.30 правив священик церкви вінницького пологового будинку N1 Віктор Чверкун. Офіційно він викладає культурологію в інституті. Давати коментарі журналістові, який не причащався та не сповідався, відмовляється. Він належить до православної церкви Московського патріархату.
— Було всього три служби, — розповідає Ольга Мороз. — Чужі до нас не ходили, тільки викладачі і студенти. Не більше 15 людей, бо місця мало.
В актовій залі за вітражами зі словами "Учиться, учиться и учиться" є засклений балкон 3х5 м. На ньому розташовані царські ворота. Вище — подарована ректором ікона.
Ольга Мороз тричі хреститься і кланяється, коли заходить. Директор інституту потрапляє до каплички через залу, в якій читають лекцію. Просить студентів не вставати.
— Ми створили капличку як маленький музей у пам"ять про те, що колись у навчальних закладах були такі церкви, — каже 53-річний директор інституту Володимир Сусіденко.
За документами, в реальному училищі також працювала приймальня католицького ксьондза.
— Не хочемо робити тут служб, бо прийдуть представники інших релігій і почнуть просити собі місця, — несподівано повертає розмову директор. — Наше суспільство ще не готове до такого кроку. Вища школа в державі відділена від церкви.
Коментарі