"Горбик, ямка, камінці — почалися Іллінці, — жартує 24-річна Олеся Пилипчук із райцентру. — У нас дороги, мабуть, найгірші в області".
30 жовтня жителі сіл Китайгород, Городок, Леухи та Чортория Іллінецького району направили лист прем"єр-міністру України Юлії Тимошенко з проханням допомогти з ремонтом 30 км дороги Кальник–Леухи. Її розбили вантажівки, які возять камінь і відсів із Кальницького гранкар"єру в інші області для будівництва доріг.
— У людей, які живуть обабіч центральної дороги, хати посідали, — скаржиться Надія Горбатюк, 54 роки, із села Китайгород. — У мене в хаті зруйнований підмурок, арматуру видно. У літній кухні піч перекосилася. Стіна від печі настільки відійшла, що рука пролазить. Коли вантажівки їдуть вулицею, у будинках вазони на вікнах підскакують. Уздовж вулиці тільки в нашому селі будинків 50 буде, і в кожного така проблема.
Люди зверталися до облавтодору, надсилали листи попереднім прем"єрам, президенту України, та допомоги не отримали.
— Цей відрізок шляху настільки розбитий, що по ньому возом не можна проїхати, не те що автомобілем, — каже голова райради Олег Дмитрик, 44 роки. — Трохи підремонтували 2005-го. Дорога через село не розрахована для великогабаритних вантажівок, для них має бути спеціальна об"їзна.
147 жителів села Бернашівка Могилів-Подільського району живуть за 1,5 км від греблі Дністровської гідроакумулюючої електростанції. Нижче, за 700 м від села, — Жванський гранкар"єр.
— Якби, не дай Бог, греблю прорвало, вода змила б усе село, — каже сільський голова Євгенія Сивун, 50 років. — А від зривів на кар"єрі будинки в людей лопають. Вантажні автомобілі, що возять камінь від кар"єру до берегів річки Жван для їх укріплення, розбили нам геть усі дороги.
Через п"ять садиб у селі проходять лінії електропередач по 330 кВт.
Наші люди не сплять
— Їх протягнули ще в 1970-х, — каже Євгенія Сивун. — Тоді обіцяли давати пайки — борошно, цукор, крупи. Та Союз розпався, і все затихло. Люди скаржаться на головний біль, підвищений тиск від впливу ліній. Сьогодні вночі одна з них так шуміла, що здавалося, ніби добрий дощ іде. А під іншою, яка тягнеться з Ладижина, у мокру погоду з парасолькою не пройдеш, — по тілу відчуваєш легке поколювання.
Євгенія Леонідівна писала листи з проханням про допомогу в різні районні та обласні інстанції. Результату ніякого:
— Людей обіцяли переселити ще в 1980-х. Частину жителів дійсно переселили в сусіднє село Коньківці, інші брали гроші та купували будинки, де їм подобалося.
Село Пороги Ямпільського району розташоване на кордоні з Молдовою.
За 400 м від нього, по інший бік Дністра — Косоуцький гранкар"єр.
Роботи на ньому починаються ввечері та тривають до першої-другої ночі. Від вибухів у селі двигтить земля, у будинках з"являються тріщини.
— Як починає вити сирена, яка сповіщає про початок і кінець вибухів, заснути неможливо, — каже сільський голова Олег Іватенко. — У них там уночі електроенергія дешевша, а наші люди не сплять через це. Я написав уже багато листів у район, область, Київ, та результату ніякого. Звертався і до генерального директора кар"єру. Від нього прийшла відповідь, що їхня робота відповідає всім необхідним стандартам.
"ГПУ" звернулася до вінницьких чиновників із проханням повідомити, чи мають право жителі сіл, некомфортних для проживання, на грошову компенсацію. Ні облдержадміністрація, ні управління екології не змогли дати відповідь. Порадили звернутися до санепідемстанції.
Головний санітарний лікар Вінницької області Валентина Зайцева каже, що кожен із випадків треба розглядати окремо:
— Перелік норм для відкриття кар"єру чималий. Враховують, що в ньому видобуватимуть — пісок, глину чи каміння. Чи будуть застосовувати вибуховий метод для добування сировини. Від цього залежить радіус захисної смуги довкола кар"єру, будуватися в якому заборонено. З іншої сторони, треба розібратися, що було перше — населений пункт чи кар"єр. У першому випадку, якщо кар"єр відкрили поряд із населеним пунктом, винна адміністрація і його потрібно закрити. Якщо ж люди самі побудувалися під кар"єром — це інша справа. Ні про яке відшкодування в такому випадку мова іти не може. Так сталося з асфальтобетонним заводом у Вінниці. Звели спочатку його, а люди самі почали підтягуватися і будуватися поблизу. Щодо ліній електропередач, то я з упевненістю можу сказати, що спочатку протягнули їх, а люди вже побудувалися під ними. Ніколи в житті ЛЕПи не протягнуть над житловими будинками. На це просто ніхто дозволу не дасть.
5 
1
Коментарі