Подружжя Коняхіних відремонтували квартиру за декретні гроші

 

У пологових будинках Вінниччини цьогоріч народжуваність зросла на 5–7%. До кінця 2009-го очікують близько 17 тис. новонароджених.

— У нас щодня народжується сім-вісім немовлят, — знімає марлеву пов"язку завідувач акушерсько-обсерваційного відділення Вінницького пологового будинку N2 Володимир Присяжнюк. — Минулого року прийняли близько 2 тисяч пологів. За дев"ять місяців цього року вже народилася 1391 дитина. Жінки зважуються народжувати другу, третю дитину. Навіть із перервами 10–15 років.

Торік збільшили державну допомогу при народженні дітей. Після народження першої дитини виплачують 12 тис. 240 грн: 4800 грн одразу та щомісяця по 620 грн протягом року. При народженні другої — 25 тис. грн: разово 4840 грн і протягом двох років по 840 грн щомісяця. На третю дитину — 50 тис. грн: 5 тис. одразу, потім три роки по 1250 грн щомісяця.

Вінничанка 42-річна Олена Зарицька готується до пологів. Народжуватиме вдруге наприкінці жовтня.

— Мені стидно в женську консультацію ходити, але я хотіла другу дитину і чоловік теж, — жінка просить її не фотографувати. Каже, що вагітним фотографуватися не можна, щоб легко пройшли пологи. — Як прийшла ставати на облік, лікар на мене очі витріщив. Говорить: тобі пора бабушкою ставати, а не мамою.

Олена та Олександр Зарицькі виховують 16-річну доньку Оксану.

— На другу дитину ніяк не неважувалася, якось не було на це часу, — зізнається Олена. — Зразу планували другу дитинку через рік після народження Оксани. Та на роботі мені запропонували посаду головного бухгалтера, і друга дитина відійшла на другий план. Треба було робити кар"єру. А це ж 1990-ті: зарплати не платили, малій колготки купувала на секонді, бо ні грошей, ні достатку тоді не було. Каляску в сестри брали, кроватку мій батько зробив. А це вже чоловік став на ноги, має свій бізнес. Він мене й вмовив на другу дитину.

Олена завагітніла на початку лютого.

Якби й зараз платили такі ж гроші як колись, дітей би взагалі не народжували

— У декрет пішла з посади головного бухгалтера. Крім того, маю отримати 25 тисяч допомоги, на роботі отримаю декретні, — розмірковує. — На ці гроші зможу малому купити ліжечко, пелюшки, памперси. Тепер дітей виховувати не проблема. От коли я Оксану народила допомога була 190 гривень. На той момент, як я гроші прийшла забирати, на них можна було купити одну дитячу курточку. Не можу сказати, що допомога стала основним критерієм при народженні другої дитини, але вона теж важлива. Якби й зараз платили такі ж гроші як колись, дітей би взагалі не народжували.

Під час вагітності Олена Зарицька економила на речах для вагітних.

— Уже не робиш таких дурниць, як по молодості. Коли була вагітна першою дитиною, тільки появився животик, я бігом нап"ялила на себе плаття-балахон, яке купила в універмазі почті на всю свою зарплату, — сміється Олена. — Тепер до цього ставлюся більш врівноважено. Зразу ходила в лосінах і футболці. Уже наприкінці вагітності купила спеціальні штани. Не купувала синтетичних вітамінів, які мені прописали лікарі. Але їла багато творогу і фруктів.

Жінка зауважує, що перша донька також народилася під час кризи, але нестачу грошей сім"я компенсувала увагою:

— Якраз тоді ця перестройка, чоловік лишився без роботи, сидів із малою. Ми робили саморобні ляльки, іграшки, клеїли кубики. Нестачі грошей мала не відчувала. Виросла спокійною і врівноваженою. Через те, що не ходила в садок, не хворіла. Зараз донька відмінниця, захоплюється музикою, гарно малює.

Для вінничанки 30-річної Євгенії Кирик виплата державної допомоги на народження дитини стала вирішальною. Три місяці тому вона народила доньку Ангеліну.

На першу виплату Євгенія придбала пральну машину.

— Мені батьки порадили, що треба йти в декрет доки криза. За декретницями місце зберігається, — каже Кирик. — Через три роки, думаю, кризи вже не буде. І я спокійно повернуся на роботу. А доки в державі все буде колотитися, я гарантовано на дитину щомісяця буду отримувати по 600 гривень.

Подружжя Коняхіних із Вінниці народили другу доньку, щоб зробити ремонт у квартирі.

— У нас є 6-річна Владочка, — розповідає Анастасія Коняхіна, 29 років. — Чоловік у мене приватний підприємець — точить ножі на базарі. Я бухгалтер-касир фірми, що має мережу автозаправних станцій. Живемо у двокімнатній квартирі, але зробити ремонт грошей ніколи не вистачало. Тому вирішили народити другу дитину.

Коли Анастасія йшла в декрет, на фірмі їй виплатили близько 8 тис. грн. Одразу після народження другої доньки Софії вона отримала ще 4840 грн:

— Ліжечко в нас залишилося від Владочки. Коляску купили беушну за 400 гривень. Годую донечку груддю. Усі гроші пустили на ремонт. У кімнатах, коридорі та на кухні поклеїли нові шпалери, придбали меблі на кухню та у вітальню. Санвузол обшили пластиковою вагонкою. Поміняли всі двері — купували дешеві по 110 гривень. Кухню купили на базарі заводську, вона дешевше виходить, ніж замовляти.

Жінка отримує щомісяця близько 900 грн на 5-місячну доньку. Речі для неї купує в магазинах секонд-хенд.

— У мене Владочка виросла в такому одязі. Я його добре перу в машинці. Вивішую на вулицю, щоб вивітрилося, потім гладжу.

Місячний дохід сім"ї Коняхіних — 2000–2500 грн.

×