У селі Сокілець Немирівського району вмикають воду тричі на тиждень по кілька годин на день. Старий водогін не витримує напору й постійно прориває.
— На моїй вулиці Надбужна взагалі два роки води немає. Там такі діряві труби, що нема смислу пускати воду, бо вся уходить в землю, — каже 49-річний депутат сільради Андрій Половінкін. — Ходимо до общої криниці. 50 років назад її построїли вскладчину. З неї набираємо в бідони й возимо на санках і тєлєжках. Тільки який сніг чи дощ, підставляємо під ринви бочки, відра, баняки. Талою водою стіраємо і господарство обходимо.
Селяни збираються відремонтувати водогін власноруч. Кілька разів зверталися до обласних та районних чиновників, але грошей так і не отримали.
— Місяць тому склалися по 100 гривень на технічну документацію. Орієнтовно порахували, що кожен член сім'ї має здати 700-800 гривень. Остаточні суми вирішимо на зборах, бо буде несправедливо, якщо виставити одну суму з двору, в якому живе одна бабка, а в другому — велика родина з трьома коровами, — додає сільський голова.
У селі 300 абонентів. Хто має лічильник, за кубометр води платить 6 грн, без лічильника — 10 грн щомісяця.
— Треба добитися, щоб усі поставили лічильники. Є багато хитреньких, які городи поливають. У нас такі скважини, що за день можна взяти зо 30 "кубів" води і всьо, — каже 56-річний Леонід Москалюк. — Один господар викопав три скважини, й у жодній води нема. Криниці висихають.
Ремонтувати постійні прориви допомагають місцеві підприємці. На ремонти витратили понад 50 тис. грн.
3 
1
Коментарі
1