У експертно-криміналістичному центрі при обласному управлінні міліції розміщений найбільший в Україні банк запахів. Тут зберігають 2,2 тис. запахових слідів.
— Є зразки нерозкритих злочинів минулих років та таких, що не є причетними до криміналу, — каже головний експерт установи Юрій Наняк, 36 років. — Найбільше тих, що перебувають на судовому розслідуванні.
При центрі працюють пси-детектори: три німецьких вівчарки та один російський спанієль. На підстраховці — Тім, особистий той-тер"єр Наняка.
— Кожен має запах, — зазначає Юрій. — Якщо людина була на місці злочину, трималася за якісь предмети, то запах на них деякий час зберігається. Ми його знімаємо за спеціальними технологіями. Беремо зразки з підозрюваних. А собаки завдяки своєму нюху виявляють, чи ті співпадають.
Процедуру роблять кілька разів. Залучають трьох псів, щоб зіставити результати.
— Запаховий слід вилучається ось, наприклад, з руків"я пістолета, — експерт демонструє іграшковий револьвер. — Фланелеву серветку накладають на рукоятку, обмотують фольгою, міцно обжимають. Так утримують 30–40 хвилин. Для кращого вилучення запаху серветку у фользі кілька хвилин підігрівають у сушильній камері при температурі 30–40 градусів. Це для того, аби молекули перейшли на фланелеву серветку.
Наняк запрошує до зали для проведення експертиз. Тім сидить у кутку. На підлозі по колу виклали десяток конусоподібних штативів. У середині кожного заклали півлітрові банки з фланелевими серветками із запахами.
— Тімка, нюхай! — господар дає псу обнюхати серветку із зразком запаху підозрюваного. — Шукай!
Тім чорно-рудого окрасу, маленького зросту, з довгими тонкими лапами. Йому 2,5 року. Півтора з них виявляє злочинців.
Пси-детектори працюють не більш ніж п"ять–сім років
— Той-тер"єрів колись розводили, аби мишей ловили, — каже експерт. — А в нашій роботі зручні, бо маленькі в габаритах. Може працювати навіть на столі.
Тварина в два кола обнюхує кожен штатив. Зрештою сідає біля одного.
— Серед гучних справ, коли восени минулого року високопосадовець зімітував самозамах, — зауважує Наняк. — Своїм нюхом Тімка встановив, що лише той тримав пістолет, з якого нібито стріляли по його машині.
Пси будь-якої породи можуть бути детекторами. Їх купують у звичайних кінологічних клубах.
— Але не кожна тварина для цієї справи підходить, — пояснює. — Мого Тімку ми довго шукали, бо хотів саме цю породу. Знайшли аж в Одесі.
— Спочатку у собак перевіряють зацікавленість пошуком якоїсь речі. Це перший признак, — додає молодший науковий співробітник центру 40-річний Олег Буян. — Але для того, аби взяти робочого пса, проходить п"ять-шість етапів відбору. Потрібно понад рік тренувань, аби він давав точні результати.
Пси-детектори працюють не більш ніж п"ять–сім років. По завершенні строку їх або залишають жити у вольєрах при центрі, або забирають до себе працівники.
4 
1
Коментарі