26 липня на полях Калинівського району, які орендує товариство "Зернопродукт", пшеницю збирають нові комбайни "Лексіон-760". Час від часу до них під'їжджають КамАЗи або ЗІЛи забрати зерно.
— За один раз відгружаємо 7,5 тонни, — говорить 39-річний Сергій Колібабчук, комбайнер із села Крищинці Тульчинського району. Працює в товаристві "Зернопродукт" чотири роки. Новий комбайн отримав 2010-го.
Піднімається сходами в кабіну на 2-метровій висоті. Щільно зачиняє двері. Всередині працює кондиціонер, що охолоджує та очищує повітря. Внизу дві пляшки води по 1,5 л. У правому кутку — нова щітка з довгою ручкою для прибирання. Є два сидіння з килимовими ковдрами. Колібабчук працює з напарником-земляком Олександром Порадою, 38 років.
— Сашко сьогодні вихідний. Раз у тиждень хтось один їде додому. Ми почали сезон у кінці червня з Липовецького району. І переходимо з району в район. Скоро поїдемо у Хмельницьку область, там теж поля "Зернопродукту", — Сергій сідає за кермо, натискає на важіль внизу та наближає кермо до себе. — Все тут продумано до дрібниць. Щоб людині зручно було. На екрані висвітлюється: скільки гектарів обробив, як загружається зерно, з якою швидкістю їду, — показує на електронне табло праворуч від керма. Чорно-оранжевим важелем, схожим на джойстик до комп'ютерних ігор, регулює швидкість, напрям руху комбайна.
Лунає короткий звук. На моніторі внизу висвічується "100%".
— Це значить, що ємкість заповнилася пшеницею, — повертає голову на віконечко ззаду. Його повністю закриває зерном. — Щоб я не крутив головою, комп'ютер пікає, нагадує, що треба вигрузитися. Якщо вантажівки далеко від мене стоять, включаю "мигалку". Це їм знак, що треба забрати пшеницю.
Під'їжджає КамАЗ. Сергій Миколайович трохи здає назад від нескошеної пшениці, випускає відвантажувальний рукав та натискає кнопку "скидання зерна". Потім "джойстиком" скеровує комбайн трохи вперед-назад, щоб зерно рівномірно розсипалося по кузову вантажівки.
— Машина дуже маньоврена, незважаючи на розмір. І слухається, як легкова, — зауважує Колібабчук.
Піднімається назустріч водієві вантажівки, віддає йому наряд, з яким той їде на елеватор. Там зерно важать, записують кількість намолоченого.
На комбайні вимикається жатка.
— Ет, не вспів, — змахує рукою, повертається за кермо. — У крісло якась штуковина вмонтована. Якщо я піднімаюся, спрацьовує захист і жатка виключається. Така техніка безпеки.
У кабіні праворуч від кондиціонера відкриває дверцята, витягає пляшку мінеральної води.
— Тут холодильник. Але я не дуже багато п'ю, бо в кабіні не жарко. Комфортабельна машина, я сутками міг би на ній робити, — сміється.
Комбайнер зазвичай працює з 6.00 до 23.00. Але зараз зранку роса, тому починають о 8.30. За місяць заробляє в середньому 7,5 тис. грн.
— Живемо в гуртожитку при їдальні. Звідти на поле привозять сніданок, обід і вечерю. Годують смачно, тричі щось м'ясне дають. За день вираховують з нас чисто символічно — 6,50. Самі знаєте, скільки зараз усе коштує.
6
німецьких комбайнів "Лексіон-760" працюють на полях "Зернопродукту". Загалом у підприємства 45 комфортабельних машин. Серед них "Лексіон-560", "Кейс", "Мега-360", "Нью-Кола". Товариство має понад 20 філій у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській областях. Кожен комбайн коштує близько 3 млн грн. Ними збирають ячмінь, ріпак, пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою. Також сіють гірчицю, щоб мати насіння на сидерат для природного підживлення ґрунту.
1 
1
Коментарі