На вінницьких ринках почали продавати опеньки, печериці, маслюки, грузді, білі. Покупцям радять приходити о 8-й ранку. Грибники саме повертаються з лісу. Кажуть, днями чоловік продавав боровики зі шляпками з чоловічий кулак.
По обіді вибір менший, але можна придбати дешевше.
— За 6 гривень віддам, — спродує пенсіонерка останні півкіло грибів.
Жінка називає їх "синяками". Каже, якщо притиснути пальцем низ шляпки, він посиніє. З великого відра виглядають світло-сірі рядовки. Їх ціна — 22 грн/кг. Каже, збирала неподалік села Сальник під Вінницею.
Опеньки віддають за 10–12 грн/кг. З"явилися кілька днів тому.
— Погода підвела, — зауважує 55-річна Ніна Шевчук із села Іванівка Вінницького району. — Вони люблять дощ і тепло. А в нас як було? То дощ, то холод.
Пенсіонерка Людмила Бондарчук на ринку Привокзальному продає печериці.
— Беремо печериці, недорого! — щохвилини промовляє. Поряд із нею інша жінка пропонує маслюки по 12 грн/кг.
— По чому маслята? — запитують перехожі.
До печериць байдужі.
— Маслята смачніші, — пояснює Ніна Шевчук. — Я їх люблю. Печериці теж спродала б швидко. Та вони, бачите, почорніли трохи. Якби я на два-три дні раніше їх зібрала, то вони були б отакі біленькі. По 5 гривень за кіло віддаю. Я не переживаю. Лишаться — собі заберу.
Ніна Степанівна збирає гриби з початку літа. Встає о 5–6-й ранку.
— Спочатку строчки-сморчки, потім сироїжки, бабки, підберезники. У червні — піддубники. У липні лише перецвіла слива, з"явилися зелені гриби. Далі сезон маслят, варг, опеньок. У вересні ходжу за печерицями. Шампіньйони на них кажуть, — сміється.
— По чому отрута? — жартують покупці, але купляють. Буває спочатку куплять, а потім перепитують перехожих, що це за гриб.
Гриби переважно із довколишніх сіл — Іванівка, Сосонка, Сальник, Майдан. По два-три відра опеньків збирають поблизу об"їзної дороги.
На опеньках заробляють і жителі сіл, що розташовані неподалік трас.
— За відро оцих більших, лопухатих — 20 гривнів просю, — говорить жіночка на вигляд 70 років. Гриби вона продає на немирівській трасі неподалік Вороновиці. — А ціго, бачте, усі, як один, гвоздики, ніжки грубі — по 30. Торік дешевше було. За дванаціть-пятнаціть продавали. А цього року в лісі мало опеньків. Добре тре налазитися. Тіко не фотографіруйте мене.
Середнього віку Анна та Галина на розстеленому на узбіччі рядні сортують опеньки. Перед ними три повних 10-літрових відра. Зупиняється червона "ауді".
— Ти лишень понюхай, пахнуть то як! — звертається до чоловіка жінка з машини. — По 30? А два по 25 віддасте? А вони з верху до низу однакові чи тільки зверху гарні?
— Ну, що ви? Ось дивіться! — збирається висипати гриби з відра на рядно Анна.
— Ні-ні, одразу в пакет висипайте! Раніше самі збирали, а тепер часу нема ходити на грибалку.
5 
35413
Коментарі