"Газета по-українськи" визначила 10 найзавидніших женихів Вінниччини. До уваги брали особисті досягнення претендентів, їхню популярність, статки, посади батьків. Опитали журналістів, посадовців, бізнесменів та відомих людей області, врахували думку читачів, які телефонували до редакції. Переможців опитування наведено за абеткою. З минулорічної десятки женихів одружився тільки син губернатора Андрій Домбровський.
Богдан Бровко, 18 років
Син колишнього міського голови міста Могилів-Подільський Петра Бровка, якого називають найбагатшим у районі
Родина володіє кількома заводами: цегельним, зерновим та із переробки металу. Мати керує власним рестораном "Петро Палац". Богдан навчається у Вінницькому торговельно-економічному інституті на другому курсі.
— Батько попросив мене допомогти йому з бізнесом, тому в універі я перевівся на заочне, — каже.
Маєш власне житло?
— Триповерховий будинок на березі Дністра. На перших двох поверхах робиться капітальний ремонт після минулорічної повені. Я живу на третьому, батько перебрався у пентхауз власного готелю. Маю прибиральницю, та платить їй батько. Скільки — навіть не знаю. Вона мені не готує, я не люблю домашньої їжі. Харчуюся в "МакДональдзах", піцерії. Із домашніх страв можу з"їсти хіба жаркоє з картоплею.
Плануєш купувати авто?
— За кілька днів отримаю права. Нещодавно придбав "Мазду CX7".
Маю золотий годинник, брат подарував на 18-річчя
Де вдягаєшся?
— Люблю марки "Адідас", "Рібок", "Пума". Класичних костюмів не купую. Недавно придбав джинси за 1000 гривень і кеди. Маю золотий годинник "Еспіріт", брат подарував на 18-річчя.
Відпочиваєш за кордоном?
— Побував у Єгипті, Арабських Еміратах, Тунісі, Хорватії. Узимку планую поїхати в Карпати. Люблю Одесу.
У родині Бровків є старший син Петро. Він — директор комплексу заводів, одружений, має доньку. Живе в Могилеві-Подільському.
Володимир Желіховський, 27 років
Керівник адвокатської контори "Вежа"
Один із найкращих юристів регіону. До нього звертаються найвідоміші та найвпливовіші вінничани. На зустріч Володимир приходить із трьома білими трояндами.
— На вулиці холодно, нехай ці квіти піднімуть вам настрій, — вручає букет.
Желіховський родом із райцентру Бар. Має дві вищі освіти — економічну та юридичну.
Два роки тому в кредит придбав двокімнатну квартиру у Вінниці. Сам розробив оформлення інтер"єру.
— Я Терези за знаком зодіаку, в усьому шукаю гармонії, — зауважує. — Ціную в людях чесність, вірність. І сам стараюся так жити. Віддаю перевагу брендовому одягу. Подобається "Дольче і Габбана". Нещодавно купив собі годинник та окуляри цієї фірми. Кілька разів на тиждень ходжу в спортзал.
Ідеал твоєї дівчини: якою вона має бути?
— Подобаються харизматичні, веселі брюнетки. Однак свою поки не знайшов. Раніше багато часу забирало навчання. Потім треба було займатися кар"єрою. Та напевно, довго холостякувати не буду.
Наполягатимеш на шлюбному контракті з майбутньою дружиною?
— За професією доводиться стикатися з парами, які розходяться зі скандалами. Не можуть поділити між собою дрібниці. Готові угробити одне одного. Та для себе вирішив — ніяких шлюбних контрактів. Хочу жити з людиною лише на умовах довіри.
Кажуть, ти чудовий кухар. Маєш фірмову страву?
— Реберця з чорносливом. Обов"язково балуватиму ними свою жінку. Готую їх так: свинячі реберця обсмажую у пательні. Додаю сметану, базилік, цибулю та моркву. Все разом просмажую кілька хвилин. Перекладаю в каструлю, додаю трохи води, спеції. Тушкую 20 хвилин. Після цього кладу чорнослив. Не обов"язково, щоб він був уже розпарений. Через 15 хвилин реберця готові. Особливо вони смакують з картопляним пюре.
Валерій Кондратюк, 34 роки
Виконавець еротичних танців
— Для своєї дружини танцювати не збираюся, — категорично заявляє. — Нехай приходить на мої виступи, дивиться зі сцени. Тільки так. Ніколи не дозволю собі кохання із глядачками. Це не цікаво, немає романтики. Хоча був випадок, одна жінка після мого виступу прийшла в гримерку, запропонувала одружитися. Довелося делікатно відмовляти. А загалом наші жінки, особливо зрілі, дуже сором"язливі. Щоб вони відчували себе впевненіше, на жіночих днях виводимо із залу всіх чоловіків. Обов"язково вибираю одну глядачку із залу для спільного танцю. Але не кожна погодиться хоча б трохи роздягнутися перед іншими. Мені щастило, кожна погоджувалася.
Кондратюк розлучений, має 14-річного сина Валерія.
— З Оленою розійшлися близько семи років тому. На якомусь етапі зрозуміли, що кожен має жити своїм життям. Зараз є жінка, у нас "фрі лав". Вона одружена.
Сидіти вдома не примушуватиму. Не для того, щоби приносила гроші, а щоб не деградувала
Якою має бути жінка, щоб ти з нею одружився?
— Не кухарка, прибиральниця чи прачка. Я сам з усім справляюся. Потрібна муза, жінка мудра, яка надихає. Зараз усі кричать про фемінізм. Я ж упевнений — усі жінки маленькі та хрупкі. Просто не всі чоловіки це бачать.
Що можеш дати своїй половинці?
— Сидіти вдома не примушуватиму. Не для того, щоби приносила гроші, а щоб не деградувала.
Якщо дружина захоче спробувати себе в еротичному танці, допоможеш їй?
— Чого ж, навчу. Але якщо вона захоче виступати на сцені, ми розійдемося. Бо хочеш не хочеш — це будуть ділові стосунки, а не любов.
Богдан Коровій, 22 роки
Син заступника губернатора області
Навчається на п"ятому курсі Вінницького торговельно-економічного інституту за спеціальністю "Зовнішня економічна діяльність". Їздить автомобілем "Тойота Авенсіс" сірого кольору, який раніше належав його батькові Валерієві Коровію.
— Найбільше моє захоплення — футбол. Батько привчив. У нас у Стрижавці є своя команда, тренуємося щонеділі.
Живеш у Вінниці?
— Ні. Разом із батьками, братом і собакою Хейко — у Стрижавці. Колись водинадцятьох жили в одному будинку. Батько нам прищепив патріотизм. Мені дуже подобається Стрижавка: відірваність од цивілізації, чисте повітря. Наш будинок стоїть неподалік ставки Гітлера. Прогуляєшся із собакою, і навіть головний біль проходить.
Водинадцятьох жили в одному будинку
Де ваша родина відпочиває?
— У Туреччині — завжди в Анталії, тільки в різних готелях. А взимку найкращий відпочинок у Карпатах. Цього літа вперше ночував у лісі. Сподобалося, багато вражень. Але потрібно було з собою взяти матрац. Спати дуже твердо, спина боліла з непривички.
Коли рибалимо з дідусем, батьком, знайомими, у всіх клює, а в батька чомусь ні. Мабуть, він байдужий до рибалки.
Що головне для тебе в одязі?
— Зручність. За модою не женуся. Мій іміджмейкер — мама. Вона пропонує, я вибираю.
Як воно — бути сином відомого батька?
— Дуже відповідально. Потрібно завжди тримати планку. Підвести своїх батьків — це найбільший провал.
Дівчину маєш?
— Є кохана, зустрічаємося п"ять років. Наташа теж зі Стрижавки. Учимося в одному інституті. Одружуватися плануємо, але трохи пізніше. Спочатку довчитися треба. Наташа ще на четвертому курсі.
Андрій Леваднюк, 26 років
Власник ресторану "Карбон"
Закінчив юридичний факультет Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого в Харкові.
— Пропрацював три роки за спеціальністю й зрозумів: або я не готовий до юридичної практики в нашій країні, або країна не готова до мене як юриста.
Андрій із дитинства займався танцями у вінницькій студії "Грація", потім два роки вивчав латиноамериканські танці в "Латино-клубі" в Харкові. У своєму ресторані щотижня проводить майстер-класи із сальси.
— Моїй дівчині танцювати не обов"язково, — каже. — Але фігуру вона повинна мати таку, ніби танцювала все життя.
Із кимось зустрічаєшся?
— Так. Мою дівчину звати Анастасія, їй 21 рік. Про одруження ще не говорили, для цього не досить пізнали одне одного. Познайомили нас спільні друзі. У ресторані ніколи не знайомлюся, стараюсь відокремлювати роботу від особистого життя.
Власне житло маєш?
— Зараз будую дім. Це одноповерхова пристройка до батьківського дому на три кімнати. Усе готово, бракує тільки меблів. Кожну з кімнат хочу оформити в іншому стилі. Спальня буде в японському, кухня — хай-тек, зал — у стилі сучасного мінімалізму. Не визначився тільки із кімнатою для гостей.
Де вдягаєшся?
— Купую одяг у Харкові та Києві у магазинах "Відіван", "Терранова", "Монджинс". Остання покупка — білий капелюх. Заплатив 140 гривень. Найбільше з гардеробу мені подобається чорна сорочка з вишивкою. Купив її кілька років тому за шалені гроші.
Як мрієш відсвяткувати весілля?
— В американському стилі: на березі озера, із шатром і живим оркестром.
Твоя дружина обов"язково має вміти готувати?
— Обов"язково, щоб вона хотіла цього. Якщо не вміє, я навчу.
Арсен Огли, 23 роки
Син циганського барона Петра Огли
Живе з родиною у батьківському триповерховому будинку у районі Старого міста. Навчався у школі N11 до 10-го класу. Тоді почав перепродувати ювелірні вироби.
— Зразу хотів поступати в університет, а потім передумав, — говорить. — Замовляю ювелірні вироби на фірмах, розвожу їх по магазинах своїх друзів і знайомих. Іноді замовляють мені ексклюзивні вироби з каталогу, я домовляюся з ювелірами, щоб зробили, і привожу. Серед моїх клієнтів є не тільки цигани, а й відомі люди, але хто — не скажу.
Де купуєш одяг?
— У бутиках "Магіцентру". Подобаються різні стилі. Є дорогі речі. Наприклад, батько подарував індійський золотий браслет ХІХ століття. Такий коштує десь 6 тисяч доларів, але я його рідко вдягаю. Ще маю годинник російської марки "Золотой век" — десь 2 тисячі доларів, зі шкіряним ремінцем. Він підходить до костюмів.
Батько впливає на твоє життя?
— У мої справи не втручається. Як мер у місті, так і мій батько головний над усіма циганами. Він дає поради, як кому поступити, приймає вдома, тому до нього приходить чимало людей.
Чи говориш, що ти — син барона?
— Якось із друзями відпочивали в "Амагамі" (нічний клуб. — "ГПУ") і вони розказали, що мій батько барон. Так мене обступили з усіх боків, почали розпитувати про наші традиції, звичаї. Получилося, що я так і не відпочив. Тепер прошу, щоб не казали про це.
Коли думаєш одружуватися?
— Півтора року тому показали майбутню наречену, але вона мені не сподобалася. У нас не прийнято знайомити із дружиною. Про шлюб домовляються між собою батьки, вони ж обговорюють можливу суму викупу. Мій батько побачив маму вже на весіллі, й живуть 28 років. Узагалі жінки в нас рано заміж виходять. Часто — після сьомого чи восьмого класу.
Філіп Пістолькорс, 21 рік
14-й нащадок шведських баронів
Історія родини Пістолькорс сягає XVІІ ст. 22 лютого 1645 року шведська королева Крістіна подарувала прибічнику короля Йорану Олафсону Скотту нове прізвище, титул барона та землі за те, що 1631-го в битві при Брейтенфельді врятував життя її батькові, королю Густаву ІІ Адольфу. Йоран своїм пістолетом вибив пістолет із рук французького офіцера, який цілився у Густава. У перекладі зі шведської Пістолькорс означає "хрест із пістолетів".
Філіп працює дизайнером комп"ютерних ігор, веб-сайтів, поліграфії, співає і пише музику. Він — соліст гурту 60 Xertz.
— Нашому колективу два роки, — розповідає. — Ми змішуємо альтернативну музику — панк, рок — із електронною.
Два місяці тому Філіп почав зустрічатися з 19-річною студенткою торговельно-економічного інституту Вікторією.
— Вона дуже красива, ніжна, добра. Мені з нею настільки добре, що хотів би в майбутньому бачити її своєю дружиною.
Як Вікторія ставиться до того, що ти — нащадок вельмож?
— Абсолютно спокійно, деколи жартома називає мене бароном. Але пишається не колишнім титулом моєї сім"ї, а тим, що ми ідеально підходимо одне одному.
Як би ви бажали відсвяткувати весілля?
— Хотів би сучасну вечірку із мегазіркою з-за бугра. Одяг — ні в якому разі чорне з білим. Наприклад, сукня нареченої — кислотно-помаранчевого кольору нестандартного крою. Вікторія не проти.
Де вдягаєтеся?
— Немає конкретної точки. Навіть на секонді можна знайти купу крутих речей. Вікторія захоплюється виготовленням прикрас. Подарувала мені намисто з дрібних бус та браслети. Але вдягаю їх рідко, тільки на важливі події.
Живете з батьками?
— Так, але в майбутньому хотів би з дружиною створити сімейний бізнес. Відкрити невеликий клуб.
Володимир Скомаровський, 17 років
Син вінницького бізнесмена
Навчається у Вінницькому торговельно-економічному інституті на факультеті "Зовнішньоекономічна діяльність", працює на тенісних кортах, що належать батькові.
— Із батьком регулярно граю у теніс. Він — завзятий спортсмен, і нас привчив. Але найбільше моє захоплення — автомобілі. Постійно дивлюся "Перший автомобільний канал", щоби слідкувати за новинками. Хоча телевізор не люблю.
А власне авто маєш?
— Три тижні тому з"явився. "мерседес" темно-фіолетового кольору. Батько купив на ринку, не новий. Зараз ходжу до автошколи, щоб отримати права.
Є інші хобі?
— Із дитинства я на гірських лижах, теж батько навчив. А торік освоїв сноуборд. Зимою намагаюся кілька раз попасти в Буковель. Хоча там і влітку краще, ніж на морі.
Я не шмоточник
Подобається ходити по магазинах?
— Ні, я не шмоточник. Купую одяг у "Кастро", іноді в "Магіцентрі". Брендів не люблю. Вважаю, що стільки грошей платити за тряпку не варто.
Живеш у власній квартирі?
— Її батько купив уже давно на мікрорайоні Поділля. Але там не дороблено ремонт. Коли з мамою живу, коли з батьком (батьки Володимира розлучені. — "ГПУ"). І в маминій квартирі, й у будинку батька у мене своя кімната.
Наречену маєш?
— Є дівчина. Але не одружуватимуся, доки не зароблятиму достатньо.
Якою має бути твоя майбутня дружина?
— Виваженою і спокійною. Водночас — рішучою, активною, здатною приймати самостійні рішення.
Думка батьків при виборі дружини матиме значення?
— Так. У мене фантастичний батько! Хочу бути таким, як він.
Іван Сташок, 30 років
Радіоведучий, ведучий вечірок
Працює у найдорожчих клубах Вінниці: "Феріде-Плаза", "Спорт-Тайм", "Шоколад", "Європа".
На зустріч до кав"ярні "Віденська кава" приходить із ноутбуком, показує фото з вечірок.
— Під час роботи ні з ким не знайомлюся, — розповідає. — Дівчат із клубів додому не забираю. Життя навчило, що краще знайомитися в іншій атмосфері.
Іван любить, коли дівчина дбає про себе. Не обов"язково має вміти готувати. Зараз ні з ким не зустрічається.
— Я добре готую, тому шлях до мого серця через шлунок не лежить. Мені подобаються прості, щирі дівчата, які вміють радіти життю. Не люблю пафосу і жінок, які живуть за чужий кошт.
Часто дівчата самі підходять, щоб познайомитися?
— Досить часто. На радіо приходять СМС із поміткою: "Не для ефіру" та пропозицією познайомитись. Ставлюся до цього негативно.
Маєш житло?
— Орендую однокімнатну квартиру в центрі. Своєї не купую, бо ще не визначився, де краще мешкати. У Ладижині, звідки я родом, у мене є власна однокімнатка. Якщо її продати і трохи докласти грошей, можна купити житло у Вінниці. Але друзі кличуть до Києва — у них там бізнес з організації свят. Тому не хочу спішити.
На що може сподіватися твоя обраниця?
— Я вмію створювати затишок у домі. Зі мною весело, я щедрий, добрий.
Як улаштував би своє весілля?
— Тільки не нудне 6-годинне сидіння за столом. Розпис і легкий фуршет на природі — максимум 2 години. Далі — на літак і у весільну подорож. Думав, одружуся до 30 років. Не вийшло. Тепер хочу стати міцно на ноги і вже потім створювати сім"ю.
Євген Шульц, 19 років
Син Світлани Шульц, голови Бершадської райдержадміністрації, та Юрія Шульца — директора Бершадської філії товариства "Зернопродукт"
Навчається на третьому курсі юридичного факультету Київського університету ім. Шевченка.
— В одязі люблю спортивний стиль, тому вдягаюся в мережі магазинів "Євроспорт". Остання покупка — куртка "Геокс" за 1500 гривень.
Як відпочиваєш?
— Живу в гуртожитку. У нічні клуби ходжу переважно в Києві, бо в Бершаді нема куди піти.
Власного автомобіля не маю, мрію про "Лексус PX300".
Умієш готувати?
— У гуртожитку готую макарони, картоплю. Улюблена страва — шурпа. Готую її з баранини або з дичини, яку купую на базарі.
Батьки допомагають?
— Я звик добиватися всього самостійно. Найдорожча річ, яку прибав за своє життя, — годинник "Романсон" за 1800 гривень.
У гуртожитку готую макарони, картоплю. Улюблена страва — шурпа
Любиш подорожувати?
— Недавно їздив до друга в Одесу, він навчається в академії Міністерства внутрішніх справ. Дуже люблю це місто. За кордоном був у Туреччині та Єгипті, за програмою обміну їздив до Польщі.
Плануєш повертатися у Бершадь?
— Хотів би в Києві відкрити власну юридичну фірму. Можливо, звернуся за допомогою до батьків.
Старший брат Євгена 22-річний Андрій одружився цього року. Закінчив академію муніципального управління, поки що не працює.
3 
1
Коментарі
2