25 липня о 13.30 неподалік села Дяківці Літинського району загинув 7-річний Назар Герасимчук. Його мати Олеся, землевпорядник сільради села Громадське цього ж району, не впоралася з керуванням. Авто з"їхало в кювет. Машина кілька разів ударилася об дерева на узбіччі.
— Назар сидів на передньому сидінні, — розповідає голова села Громадське 65-річний Василь Ящук. — Помер одразу. Видно, удар прийшовся на нього. У жінки зламані ключиця і ребро.
Водійське посвідчення Олеся Герасимчук отримала п"ять років тому. На машині її вчив їздити чоловік Дмитро. Потім він виїхав до Росії на заробітки. Машину подружжя продало.
— Лесі машину "славута" подарували на 35-річний ювілей два місяці тому, — каже секретар сільради Олена. Прізвища жінка не називає. — Вона так тішилася, що має власний транспорт. А тут та машина такого наробила.
Пригода сталася за метр від місця, де колись загинули чотири чоловіки і стоїть хрест-пам"ятник.
— Коли приїхали на місце аварії, хлопчик лежав біля машини мертвий, — розповідає головний лікар Дяківської лікарні Володимир Мельник. — Поряд голосила Олеся, у неї була істерика. Вкололи їй кілька ін"єкцій заспокійливого. Вона не хотіла відходити від сина, кричала, не могла навіть підвестися.
Обставини і причини пригоди з"ясовуватиме слідство. Дорога була сухою.
Ховали Назара у неділю, 27 липня. На похорон прийшло понад 200 людей.
— Назарчик хорошою дитиною був, — згадує сільський голова Василь Ящук. — У школі його фото висіло на дошці пошани, був відмінником. Постійно прибігав до мами на роботу уроки робити.
Хлопчика одягли у костюм, почепили букетик, на палець одягли золоту обручку. В могилу накидали квітів і монет. Із Дніпропетровська приїхав старший брат, 17-річний Ігор. Він закінчив перший курс юридичного ліцею.
— Леся на похороні не плакала, — каже односельчанка Вікторія. — Її вкололи в больніці якісь препарати, може, обезболювальні, а може, якісь наркотики.
— Він мав із вівторка ходити займатися англійською, — згадує вчителька Алла Онищук, 25 років. — Ми недавно з його мамою зустрілися на базарі, домовилися про додаткові заняття, а буквально через кілька днів сталося таке горе. У мене руки похололи, не могла дійти до тями, як про це почула.
— То ж не машина, а шкарабанька, — каже водій з 40-річним стажем Анатолій Шостак, 63 роки. — Там був боковий удар. Якби була іномарка із хорошим захистом — обійшлося б.
4 
1
Коментарі