16 листопада виповнюється 700 днів урядові Тимошенко. За цей час Україна не тільки не дочекалася виконання програми "Український прорив", а й утратила 30% промислового виробництва, залізла в багатомільярдні борги, чи не найбільше в Європі постраждала від світової кризи.
Але роботу Юлії Тимошенко на посаді прем"єра не можна назвати неефективною. За неповні два роки їй вдалося взяти під контроль усі найважливіші фінансові потоки країни й усі прибуткові сфери економіки, перемкнути управління країною на ручний режим. Усі ці 700 днів Тимошенко збирала ресурси для переможного стрибка в президентське крісло, що має звільнити її від відповідальності за вчинене на посаді прем"єра.
Популізм як державна політика
Одне з найважливіших "досягнень" Тимошенко на посаді прем"єра — піднесення популізму до рангу державної політики. Її обіцянки лилися на голови майбутніх виборців рясним потоком. Молоді сім"ї досі чекають обіцяних в "Українському прориві" кредитів на 35 років під 2–4% річних, а бізнес так і не отримав зниження податкового тиску й скасування податку на додану вартість.
Початок прем"єрства Тимошенко ознаменувався не менш гарною брехнею — обіцянкою виплатити знецінені вклади Ощадбанку. 2008 року гроші навіть почали роздавати, щоправда, не більше як тисячу гривень в одні руки, але навіть ця "Юлина тисяча" дісталася лише половині вкладників.
Упродовж 700 днів Тимошенко вміло використовувала будь-яку ситуацію, аби пообіцяти щось майбутнім виборцям. Кожне професійне свято було приводом для обіцянок. До Дня шахтаря вона обіцяла підвищення зарплати шахтарям, до Дня металурга — металургам, до Дня вчителя — педагогам, до Дня медичних працівників — лікарям.
Ближче до виборів Тимошенко почала проводити масові агітаційні збори майбутніх виборців за рахунок бюджетних коштів. У травні цього року, наприклад, відбулася нарада прем"єр-міністра Юлії Тимошенко з головами сільських і селищних рад, на якій вона пообіцяла їм усіляку підтримку, підвищення зарплат і продовження термінів повноважень. А в серпні прем"єр зустрілася з вкладниками банку "Родовід" і запевнила у своїй турботі про долю їхніх заощаджень.
Фінансовий пилосос
Ще одним "досягненням" прем"єра Тимошенко за 700 днів стало винайдення "фінансового пилососа", що витягує ресурси з країни. Їй потрібні були гроші для того, щоб залатати бюджетні дірки, зроблені її ж урядом, й отримати кошти на проведення своєї виборчої кампанії.
Першим кроком стало звільнення "не своїх" людей із ключових міністерських постів. Так були звільнені або пішли самі міністри фінансів, закордонних справ, транспорту й оборони. До речі, видатки на Збройні сили цього року, за словами колишнього міністра оборони, скоротилися настільки, що армія не в змозі не тільки проводити навчання, а й годувати солдатів і платити за електроенергію. 2009 року розвиток Збройних сил був профінансований на 1,2%, а відновлення боєздатності та ремонт озброєнь — лише на 0,43%.
"Юлина тисяча" дісталася лише половині вкладників
Був змінений і керівник Фонду державного майна, що дало Тимошенко змогу встановлювати правила приватизації, вигідні для "своїх" інвесторів. Так, за сприяння уряду група "Приват" серйозно посилила свої позиції на ринку світлих нафтопродуктів і створила вертикально інтегровану нафтову компанію, встановивши контроль над державним підприємством "Укртранснафта". Акції Кременчуцького нафтопереробного заводу були придбані компанією, близькою до групи "Приват", на приватизаційному конкурсі, в якому брала участь лише одна ця компанія!
Ще одне джерело фінансування амбіцій прем"єра — корупційні схеми держзакупівель. Нещодавно опоненти звинуватили Юлію Тимошенко в тому, що вона незаконно, без аналізу ситуації в системі охорони здоров"я, без схвалення Верховною Радою і без проведення конкурсу хотіла під держгарантії взяти у трьох іноземних компаній кредит більше ніж в $1 млрд для придбання медобладнання, транспорту, ліків, проектування фельдшерсько-акушерських пунктів. При цьому Кабмін доручав забезпечити погашення кредиту за рахунок коштів, які будуть виділятися Міністерству охорони здоров"я 2010-го і в наступних роках!
Грошовий пилосос Тимошенко висмоктує ресурси з української економіки за допомогою запровадження системи авансової сплати податків і зборів, а також тотального недофінансування систем життєзабезпечення країни. Набагато менше, ніж потрібно, виділяли кошти на освіту, медицину, науку, заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, на 50% зменшили підтримку фермерів.
Із огляду на те, що економіка країни зовсім виснажена і держава розпочала поточний бюджетний рік, уже втративши 25% свого ВВП, Тимошенко увімкнула друкарський верстат Нацбанку. На сьогодні надруковані вже 150 млрд грн, 50 млрд з яких пішли на латання дірок бюджету.
Закласти країну
Оскільки грошей ставало дедалі менше, Тимошенко знайшла зовнішніх кредиторів в особі Міжнародного валютного фонду. На сьогодні Україна позичила у Фонді вже $12 млрд, а сукупний зовнішній борг України становить $100 млрд, з яких $35 млрд — державний борг. По суті, Тимошенко заклала Україну за можливість фінансової та політичної підтримки з боку МВФ.
Хоча представники Фонду заперечують політичну підтримку Тимошенко, а прем"єр представляє співробітництво з ним як суто економічне, у це мало віриться. Інакше, як тоді пояснити невластиву цій організації надмірну лояльність до невиконання Тимошенко умов кредитного договору? Правда, нещодавно МВФ призупинив видачу останнього траншу. Але це нічого не змінює, адже країна вже в борговому ярмі.
Із політичною підтримкою Тимошенко з-за кордону пов"язаний ще один економічний договір — газовий контракт із Росією. Згідно із ним Україна отримала значне підвищення ціни на газ, яке вбиває нашу промисловість. Однак Росія завдяки цьому контракту отримала важелі впливу на Україну.
Доки існують негласні домовленості з Тимошенко, Росія крізь пальці дивиться на порушення Україною умов договору, наприклад, може "вибачити" мільярдні штрафи за недобір газу. Проте в будь-який момент Москва, як і МВФ, можуть натягнути віжки і зажадати від України чого завгодно, наприклад, нашу газову трубу.
Занадто вже дорого обходяться Україні президентські амбіції Тимошенко.
4 
1
Коментарі