Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер заявив, що Росія може поширити свій вплив на Україну, через згортання демократії і віддалення останньої від Заходу.

Ситуація така, що пан Пайфер перебільшив можливості Росії напряму впливати на Україну. Напевно, ми дійсно віддаляємося від Заходу на фоні згортання демократії. Але чи наближаємося ми в бік Росії — це дуже велике питання. Бо в політиці у нас домінують не політичні інтереси чи певний геополітичний вибір, а виключно кланові бізнесові інтереси.

За завісою політичних протистоянь відбувається великий дерибан економіки. Вона будується під себе, під певні олігархічні сімейні групи. Думаю, ці групи не дуже зацікавлені в тому, щоб потрапити під вплив Росії. Адже вони не думають і не рахують категоріями політики чи геополітики, а виключно категоріями бізнесу. Територію України вони розглядають як територію власних прибутків.

Росія у цій ситуації розглядається не як геополітичний партнер, а скоріше як сильний конкурент. Тому саме бізнес і економічна конкуренція будуть гальмувати геополітичний рух у бік Росії.

Навряд чи наші політики здадуть Росії усі власні бізнесові інтереси. Бо наші політики не є такими за своєю суттю — це скоріше суміш політики і бізнесу. І здавати усі інтереси України російським політичним групам не в їх інтересах.

Згоден, що згортання демократії віддаляє нас від Європи, але не можу погодитись із тим, що це так сильно наближає нас до Росії. Наша влада Росії боїться більше, ніж Заходу. Бо якщо Захід може лише насварити нас пальчиком, то Росія — це владний бізнес, який нас відкусить і не подавиться.

Ми, скоріше, опиняємося в системі повного ізоляціонізму — як зі Сходу, так і з Заходу. І там, і там наш уряд приймають з невеликою повагою.

На Сході прекрасно розуміють, що не збігаються економічні інтереси, і вони є конкурентами, будуть тиснути.

На Заході ж є своє бачення розвитку України, свої стандарти і процедури, яких треба дотримуватись, щоб вважатися демократичною країною. Цю ізоляцію зі Сходу та Заходу вже абсолютно чітко видно.

Вихід із цієї ситуації полягає в тому, щоб змінити владу і далі вести переговори з обома сторонами. Бо автоматична зміна влади не означатиме, що зі Сходу у нас раптом зникне Росія. Але треба абсолютно чітко розуміти, як вести політику стосовно Росії. Звісно, треба шукати певні механізми та інструменти, які б могли відстоювати наші інтереси в рамках колективної системи.

Теперішня влада думає про побудову економіки під себе, тому це в них не на часі. І вони про це почнуть думати тільки тоді, коли поділять всю країну між собою. Хороший приклад — павуки у банці. Як тільки вони між собою все переділять, виживуть сильніші, тоді все стане нормально.

Абсолютно зрозуміло, що Україна блефує, коли натякає про свою спрямованість на Схід. І Захід це усе прекрасно бачить. Але в них є чіткі вимоги, які нам уже поставили — демократизація суспільства і законодавства, ставлення до опозиції. Якщо цього не буде, то буде повна ізоляція. Хоча вона на сьогоднішній день і так вже є практично повною, не вистачає тільки санкцій. То будуть ще і санкції.

×