На околиці села Лінчин Березнівського району Рівненщини за тиждень до Покрови між гіллям дерев проявився образ Ісуса Христа. Він схожий на лик Спасителя на Туринській плащаниці. У суботу на місці з"явлення поставили триметровий дерев"яний хрест. Щодня туди приїздять понад півтисячі прочан.

Першою чудо побачила місцева жителька Поліна Черниж, 62 роки. Ввечері вона пішла забирати корову з пасовища поблизу лісу.

— Очам своїм не повірила. Між двома деревами в повітрі було виразно видно лик Христа в терновому вінку. На другий день прийшла вранці — і знову бачу образ! — згадує  жінка.

За день до цього випадку їй приснилася підземна церква, яка колись була на місці з"явлення. Раніше жінка не молилася. Уперше сповідалася 22 роки тому, коли поховала чоловіка. Поліна Черниж усе життя живе в дерев"яній хаті на краю села. Разом із нею — 32-річний син Олег, невістка та троє онуків.

— Найліпше зображення видно рано-вранці та ввечері після 17-ї години. Воно з"являється між березою та вільхою. Іноді люди бачать у кольоровому сяйві також образ Божої Матері, великий хрест, куполи церкви, — розповідає настоятель сільського храму Введення Пресвятої Богородиці отець Михайло Мушин, 32 роки. — На сонці зображення зникають.

У Лінчині кажуть, що в роки Другої світової на околиці загинув солдат.

— Коли будували дорогу, то могилу зруйнували. Був ще один трагічний випадок — убили вагітну. Злочинців так і не знайшли, — говорить місцева жителька 50-річна Ольга Бойчук.

Побачити знамення їдуть машинами, возами з кіньми, велосипедами. Діти зі шкільного туристичного гуртка з села Бистричі цього ж району напнули намет. Житимуть там два дні.

— Випадків зцілення не було. Але молитися сюди приїжджають із хворими та немічними. Такої сили людей у наших краях ніколи не збиралося, — розповідає Тамара Шолом, 47 років, секретар Балашівської сільради, до якої належить Лінчин.

На деревах люди в"яжуть хустки та різнокольорові стрічки. Багато моляться на колінах.

— Моїй мамі 51 рік, вона хвора на рак. Ми приїхали на прощу з двома дітьми та племінником, — каже 25-річна Марина Ковальчук із села Кам"яне-Случанське сусіднього Сарненського району пов"язує на дерево дорогу квітчасту хустку.

Віктор Усач, 33 роки, приїхав у Лінчин машиною для інваліда із села Михалин, що за 10 км звідти. Він ходить із милицями. 1995-го в армії потрапив у аварію:

— За два дні до дембеля зламав хребта в двох місцях. Вірю, що Бог мені допоможе одужати.

У селі говорять, що це знак Божий. Щоб люди звернулися до Господа. Такого дива на Рівненщині не пригадують.

— Випадок унікальний. Найчастіше трапляється, що оновлюються ікони, хрести, з"являються священні зображення на зрізах дерев, каменях. А щоб таке, — дивується 34-річний Володимир Борщевич, докторант Волинського університету ім. Лесі Українки.

Мистецтвознавець із Рівненського держуніверситету Василь Павлунь, 36 років, вважає, диво в Лінчині — лише приклад гри світла й тіні на листі дерев:

— Якби Господь хотів дати знак, то знайшов би переконливіший спосіб. Зрештою, чи чудодійне це місце покаже час. Підтвердженням мають стати зцілення прочан.

Село Лінчин розташоване за 90 км від Рівного.

×