13 червня в Україні завершилась основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Всього зареєструвалися 335 843 людини. Більшість складали українську мову та літературу — 323 407 осіб, на другому місці — історія України — 159 523, на третьому — математика — 106 551. На останньому — тестування з іспанської мови, його захотіли пройти 140 людей. Найбільше дискусій і обурення спричинило ЗНО з англійської. На думку частини абітурієнтів, аудіювання провели некоректно.
— Ці претензії зрозумілі. Була маса нарікань на якість звуку. Від того, де пощастило сісти, залежали можливості розчути аудіозапис у навушниках. Також не врахували, що є діти з вадами слуху. Наступного року треба краще готувати і сам текст, і технічні умови. Щонайменше — забезпечити дітей навушниками, — каже 55-річний Віктор Громовий, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти.
В Українському центрі оцінювання якості освіти звинувачення відкидають.
— Дослідження показало, що успішність учасника тестування на завданнях з аудіювання прямо пов'язана із виконанням інших завдань тесту, — зазначають в УЦОЯО.
— Якщо ви дійсно знаєте мову, повинні розуміти її на слух. Ці тексти начитані носіями мови. Причому були три фрагменти різної складності. Так само люди в житті говорять із різними акцентами і темпом, — додає міністр освіти й науки Лілія Гриневич, 53 роки.
Експерти називають формат ЗНО некомпетентним. Оцінювання не завжди здатне виявити ґрунтовне володіння темою.
— Крім англійської, особливих нарікань на складність тестів не чув. Проте цьогорічні завдання — як і попередні — перевіряють лише спроможність щось запам'ятати, а не загальну компетентність у предметі. Такі зауваження звучать не вперше, але організатори не беруть їх до уваги. Тому з часу запровадження ЗНО в Україні утворилася ціла індустрія репетиторів і посібників, що мають єдине завдання: натаскати на складання тесту, а не дати зрозуміти предмет, — продовжує Віктор Громовий. — В оцінюваннях із творчими завданнями часто бачимо невтішні результати. Наприклад, у ЗНО з української діти не можуть висловити думку, сформулювати ідею. Це катастрофа для освіти.
За фахом я історик. Із цікавості пройшов тестування з історії. Не зміг дати відповідь на 20 відсотків завдань. Це були другорядні питання, які треба просто визубрити. Така інформація не дає можливості побачити закономірності, аналізувати історичні процеси й критично мислити. Механічне запам'ятовування не потрібне в епоху "ґуґл", коли за 10 секунд можна знайти в інтернеті потрібну дату.
Пороговий бал "склав — не склав" ЗНО — надзвичайно низький, на рівні вгадування. До того ж сьогоднішні тести не дають університетам з'ясувати спроможність абітурієнта ефективно навчатися. У нас і надалі беруть до вузів усіх підряд. 80 відсотків випускників школи здобувають вищу освіту. ЗНО позитивно вплинуло лише на дійсно розумних дітей, які можуть отримати високі бали й без блату чи грошей вступити до престижних університетів, — каже Віктор Володимирович.
Як приклад успішного оцінювання знань називає психометричний вступний іспит, запроваджений в Ізраїлі.
— Там інша філософія складання тесту. Це складне комплексне завдання, що перевіряє компетентність, уміння швидко зорієнтуватися, проявити креатив, оцінити певну ситуацію. Такий формат може стати альтернативою для України, бо на сьогодні ЗНО відіграло свою антикорупційну роль і вичерпало себе. Зовнішнє оцінювання можна зберегти хіба для певних вузів, або відмовитися від нього взагалі. Так вчинили німці — абітурієнтів зараховують за середнім балом атестата.
36 тисяч абітурієнтів складатимуть ЗНО в магістратуру. Вступатимуть на 15 спеціальностей: релігієзнавство, історія та археологія, філософія, культурологія, економіка, політологія, психологія, соціологія, журналістика, право, готельно-ресторанна справа, туризм, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, міжнародні економічні відносини та міжнародне право. Найбільше заяв прийняли у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі, Запоріжжі та Вінниці.
3 
1
Коментарі